Співуазежнена. Вихід із кризи Є...

Форум : Barbi
Створити тему | Пошук
Знайти повідомлення: Мої | За добу | Без відповіді


Автор Повідомлення
Fiona
Повідомлення: 31
30.07.2017 15:23
Я вже пробувала створювати свою тему у іншій гілці і мені видалося що там люди мало ходять.(
То з вашого дозволу створю ще тут, бо мені видається що спілкуватися і в інтеренті може допомагали людям, я читала багато російськомовних форумів і навіть читання корисної інформації про хворобу і побічні ефекти допомагає в розумінні а значить у лікуванні. На російськомоних форумах не спілкувалася бо не вмію писати російською.
Отже моя історія: я спілузалежнена, мій чоловік алкоголік і я живу уже з ним 12 років. Чого я так довго з ним живу? Важке запитання, нема відповіді поки що...
На мою думку мій чоловік розуміє проблему бо у нього бувають сухі періоди, був такий який тривав бульше двох років. Останній тривав два місяці, але вчора випив пива, поки запою нема. Раніше я сильно боялася після періодів тверезості запоїв, і саме читання форумів дало мені розуміння що це є хвороба і запой це прояв, боятися його нічого не дасть він все одно прийде. Ще я не скандалю, не шукаю по кутиках горілку і не забераю гроші.

Fiona
Повідомлення: 31
31.07.2017 22:09
Читати історії інших людей: залежних він алкоголю чи залежних від тих хто залежних від алкоголю дуже пізнавально, можна багато зрозуміти про хворобу, бо зрештою усі історії дуже схожі і є такі які дуже сході на твою історію. Але якогось одного рецепту мені здається все одно нема, кожному підходить щось своє. Хоча я десь зустрічала поради саме жінкам алкогольно залежних, які мені видалися дуже зрозумілими і пізнавальними. Я пошукаю.

Taras
Повідомлення: 137
01.08.2017 01:04
Покроково типу від початку пізнання проблеми до усвідомлення та дій як із нею жити... що і як ви мусіли змінити у мисленні, поведінці, підході до свого ближгього та себе у виникненні хворобливих ситуацій...
- чи у молодості ви задумувалися що із вами таке станеться? чи бачили подібне у своїй родині?
- що привело, які події відчуття пережиття
- що стало переломом у мисленні коли ви почали замислюватися що щось нетак... (ситуації, події, відчуття)
- чому ви вирішили шукати допомоги, (що спонгукало вийти із зони мовчання і звернутися до сайтів, форумів і т.д.)
- що саме вам допомагає у складних життєвих ситуаціях,
 
Щоб людина могла себе ідентифіеквати, знайти схожіть та обрати простоту вирішення своїх негараздів.

NINA
Повідомлення: 10
03.08.2017 14:21
Fiona, У МЕНЕ ТАКА САМА ПРОБЛЕМА ЯК У ТЕБЕ ТОМУ Я ХОЧУ СПІЛКУВАТИСЬ З ЛЮДЬМИ ЩОБ СПЕРШУ ДОПОМОГТИ СОБІ Я НЕ ХОЧУ ЖИТИ ЧУЖИМ ЖИТТЯМ

NINA
Повідомлення: 10
03.08.2017 14:23
А ЩЕ Я СЬОГОДНІ ТІЛЬКИ ЗАРЕЄСТРУВАЛАСЬ МЕНІ ПОТРІБНЕ СПІЛКУВАННЯ

Fiona
Повідомлення: 31
04.08.2017 09:03
Я спробую написати про свій досвід (відповісти на запитання)
В молодості я задумувалася про алкогольну залежнісь бо мій батько теж має таку проблему. Пам'ятаю як я соромилася нетверезого батька. Я свого батька дуже люблю і сьгодні я вже більше не соромлюся його, сьогодні він дуже рідко випиває і мене більше це не дратує.
Тепер про чоловіка, коли я з ним зустрічалася він взагалі не пив, ніколи. Проблеми почалися після одруження, поступово, ми живемо в суспільстві з алкогольною проблемою і це заважає нам бачити проблему, всі ж п'ють то що тут такого.
Проблема з'являлася поступово, тому спочатку я її вперто не бачила я допомагала чоловікові справитися з похміллям і думала що то воно так правильно. Після народження другої доньки чоловін не пив два роки, купив машину і мені здавалося що проблема більше не повернеться я можна так сказати розслабилася, хоча на початку я дуже боялася зробили щось не так бо думала що саме моя поведінка змушує його випивати.
А потім він вирішив що тепер може пити як усі ( а насправді хто його знає як то пити як усі) і він дуже швидко почав впиватися, тобто тепер алкоголь отруював його організм набагато швидше і він просто лежав як нерухоме тіло. Спочатку ще до того як він два роки не пив я пробувала шукали алкоголь по закутках, заберати гроші, сваритися і скандалити, тому після двохрічної ремісії вже знала, що це не допоможе, напевно тому вирішила шукати допомогу бо треба робити щось інше. Я знайлда в інтеренті контакт отця з церкви на Сихові, домовилася про зустріч і іздила до нього він мені дав молитву і також пропнував шукати шляхи їздити на зібрання Ал-анон. Я шукала де вони збераються, але час і дати мені не піходили бо їхати далеко і якось не виходило.Тож я почала шукати чогось схожого в інтенеті так натрапила на форум де читала літературу, поради і розповіді. Про те що це хвороба я знала завджи, а форум дав мені зрозуміти, що від мене нічого не залежить це є його хороба і я тут по великому рахунку ні до чого! У мене є своє життя, воно у мене одне і саме про моє життя про моїх дітей мені і варто думати, саме туди мені потрібно спрямовувати усю свою енергію. Це може видатися егоїстичним я вирішила залишити хвору, кохану людину на призволяще може і так. Але є інший вихід? Не знаю. Я не готова повністю розірвати болісні для мене стосунки і цим завдаю собі шкоду, вже і так. Може ще потім щось допишу.
Вітаю NINA я дуже дякую що Ти відгукнулася! Думаю ми справді можемо допомогти одна одній спілкуванням.
Тут є така тема яка мені видалася корисною: http://notdrink.ru/index.php?showtopic=38671

Fiona
Повідомлення: 31
04.08.2017 10:18
Перечитала ще таз запитання.
"що стало переломом у мисленні коли ви почали замислюватися що щось нетак... (ситуації, події, відчуття)" - я не знаю, не можу сказати що був такий один переломний момент, одного моменту не було все ставалося поступово. Мій чоловік намагається не пити, і говорить мені що розуміє що йому взагалі не потрібно пити. Але він для цього нічого не робить. Я пропонувала йому хоча б почитати форум, часом залишала його відкритим на комп'ютері щоб він прочитав, і він мені здається одного разу навіть читав. Але так взагалі каже що це усе дурниці. Часом йому вдається тримати паузу ось останній був два місяці, ну і зараз якось тримається. Каже що його усе дратує і потрібні заспокійливі, я кажу що то прояви хвороби  і треба щось шукати інше бо можна отримати залежність від ліків.
Ну ала так в цілому  мені якось стало легше, раніше я дуже панікувала що прийду додому а він випив, і я тепер такого не боюся. Раніше я боялася що якщо зроблю щось не так то він вип'є тепер я роблю те що вважаю за потрібне. Але сказати що мене взагалі не зачіпає алкоголізм чоловіка не можу,  мені не подобається не твереза людина.  

Fiona
Повідомлення: 31
04.08.2017 11:50
Ще хочу повторити думку яку писала у попередньому пості. Я намагаюся взалалі не вживати алкоголь. у нас вдома не зберігається алкоголь і на сімейні свята ми його не вживаємо, коли до нас приходять гості то мій чоловік купляє алкоголь і пропнує його гостям при цьому часто він того ж таки алкоголю не п'є, п'є він частіше сам.)))) Але інколи в гостях коли ми обоє намагаємося відмовитися від випивки то люди цього не розуміють і мій чоловік каже що то я мушу пити. І от коли я їздила на зустіч із отцем він розповів мені пропонував мені дати обітницю в "Золоту книгу тверезості". я вірю що молитва то велика сила сама часом переконувалася в тому. Але тут я не вірю що мій відказ від алкоголю допоможе йому не пити. То є сенс мені давати обітницю? Як вважаєте Taras? Треба діждатися відповіді бо то скоро буде монолог. Not so

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 17:05
Хочу розказати про себе я живу з чоловіком 11років у нас 2 дітей мій чоловік пив пиво як ми зустрічались я не дуже на це дивилась тому що вся молодь пє пиво але з часом почав випивати більше і більше і зрозуміла щось не те я бігала за ним плакала  просила шукала алкоголь виливала а було лиш гірше.Він поїхав на заробідки і я трішки заспокоїлась і почала багато читати про залежність і зрозуміла що я залежна від свого алкоголіка.Коли він приїхав я почала себе вести так як писали про залежних почала віддалятись він побачив зміни і подумав що у мене інший і просив щоб я його не лишала я сказали іди лікуйся і він лікувався та не пив 2роки   а тепер почав випивати пиво ховаючись від мене але я то розумію і в мене паніка я не знаю як знов себе вести що мені робити але я знаю точно що не хочу повертатися в старе життя.На рахунок обітниці не пити я не вживаю алкоголь взагалі в любому виді це просто моя життєва позиція я показую своїм діттям приклад що без цього можна жити.

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 17:08
Fiona, у мене похожа ситуація то твоєї я думаю ми зможемо допомогти одна одній

Fiona
Повідомлення: 31
04.08.2017 19:40
В мене теж була паніка після того як чоловік перестав пити, зараз вже нема бо після періоду ремісії пройшло вже чотири роки, в який були також короткі періоди ремісії. Певне тому зараз вже не так страшно що він знову зап'є. Я зрозуміла що це не залежить від мене, і це не залежить від тебе. Так він знову зап'є! Поки це не є його рішення і його боротьба нічого не буде. Та навіть коли його боротьба - зриви можуть бути!  Треба думати про себе, про дітей. Я так думаю. Щодо не пити щоб показати дітям приклад не задумувалася над цим, це хороша думка, дякую за пораду.

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 20:01
Я колись прочитала що не треба змінювати дітей а себе тому що діти наслідують батьків тому я не вживаю алкоголь і в мене відраза до нього бо стільки горя мені він приніс.Коли ти комусь пишеш і бачиш що тебе розуміють ботоже мають таку проблему то якосьлекше що ти не сама.

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 20:06
Fiona, дякую тобі

Fiona
Повідомлення: 31
04.08.2017 21:02
Мій чоловік не лікувався ніколи, і я ніколи не ставила ніяких умов, бувало що я скандалила і плакала, шукала алкоголь по закутках, але рішення не пити то це завжди бало його рішення. Я знаю, що я йому не допоможу ніякими вмовляннями він має захотіти тільки сам. Нещодавно питав мене може є якісь лікарства почитай в інтеренті. Смішно мені з того стало які лікарства.(  Хоча я читала на форумі про якісь таблетки але хто його знає що воно таке. Тому я сказала що то небезпечено треба до лікаря, а в лікарів він не вірить і от таке замкнуте коло. Думаю це добре що твій чоловік ходив до лікаря. Проблема в тому що в нас справді важко знайти хорошого спеціаліста, який б пояснив, або реально сам знав як працювати з такими хворобами.(

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 22:39
це було більше психологічне лікування він пив 10 днів заспокійливі на травах і все просто не пив і все а от дядько мого чоловіка то пє тетурам коли виходить з запоя то може не пити рік і більше

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 22:42
я думаю що кожна людина має свій метод якщо лишає пити

NINA
Повідомлення: 10
04.08.2017 22:48
Треба говорити про себе а то ми живемо своїми чоловіками мені здається що у мене прогрес лікування пішов я спокійно перенесла що мій чоловік сьогодні перепив я навіть не сварилась і себе не жаліла а пішла і купила собі босоножки а то про чоловіка та про дітей думала тільки хочу зробити собі нову зачіску а ще сходити на групу ал анон та не знаю чи вони є в Чернівцях

Fiona
Повідомлення: 31
05.08.2017 13:05
О! Думаю Ал-анон то є добра ідея. От тут є якась інформація про Чернівці: http://alanon.org.ua/gruppy-al-anon-ukrainy/
Правда не знаю наскільки вона свіжа, спробувати можна.)))
ПОтім напишеш враження і досвід. Я колись читала про 12 кроків для співзалежних, але як то працювати так і не знайшла. Може це можна і по інтернету навчитися.)

NINA
Повідомлення: 10
05.08.2017 14:21
Я зрозуміла що треба спершу допомагати собі іспасати себе від депресії тому стучу в усі двері.Мені зранку було дуже погано.

Fiona
Повідомлення: 31
07.08.2017 13:46
Трохи була занята, якось не заходила. Може спробуй написати про своі відчуття ну так як щоденнику. Мені колись таке допомагало я просто писала а потім читала, навіть на другий день.

Fiona
Повідомлення: 31
07.08.2017 13:57
я перечитала тему яку я писала перед цією, виявила що щось певно зміниося з тих часів, дуже маленьке щось, але змінилося. От моя попередня тема: http://aa.lviv.ua/ua/forum.htm?show=msg&t=101&f=60

 

Щоб написати повідомлення, Вам потрібно авторизуватися на сайті або зареєструватися.