Вітаю.

Мене звати ”Романій - я є алкоголік. 

Раніше коли мені казали, що я маю проблеми з алкоголем, а мені доводилось таке чути і не раз. Сміявся тим людям у лице і йшов доводити їм, а може і собі, що це не так. Тому сьогодні кажучи, що я Алкоголік, нагадую собі, що в мене є це захворювання, а воно як дізнався в АА невиліковне і нікуди не дінеться. Тому на сьогодні для мене не є проблемою визнавати себе Алкоголіком. Дещо розпові про себе. Народився я у родині в якій, був пияк, мій батько. З раннього дитинства ту шкоду, яку несе алкоголь бачив. Алкоголіком взагалі назвали в 13 років - це зробила бабуся з якою проводив літо, на той час я ще й не "нюхав”. Це досить сильно образило. Відреагував як зазвичай в подібних випадках, втік і плакав.

Деякий час жив у бабусі,яка водила мене на зібрання до віруючих. Ще тоді дав собі обіцянку - Ніколи не пити алкоголь, палити цигарки" Ніколи не кажи Ніколи. Далі як кажуть "Классика жанру" з'явились друзі, почали пробувати по трошки, по святах, перед дискотекою та побаченнями, цей список можна було б продовжувати. Та вже тоді,як я зараз бачу,почали виникать проблеми в дома, в школі. Багато невирішених питань дають про себе знати і тепер. Тож спочатку було весело, як завжди. З часом змінювались інтереси, пріорітети, цілі. Та все частіше коли стали збиратись разом на “попойку", почав ловити себе на тому, що все якесь не моє. Були звістно і веселі епізоди. Та все закінчилось тим, що вирішив я спробувати випивати, сам. Звісно, були часи коли пив з іншими людьми. Тільки ціль, яку переслідував була одна-напитись і я напивався, неважливо з ким, де і чим. Думав, тільки про те чи вистачить “мені", щоб напитись. Різне відбувалось в житті, та одне знаю напевне, що якби не одна людина, не знаю де я був би зараз. Її я вже давно знав, ми часом спілкувались(звісно випивали). І в один момент зрозумів, що хочу щоб ми були разом. Коли ми вже  зустрічались, вона заявила - Кидаєм пити. Така перкспектива зовсім мене не "гріла”, та я змушений був погодитись. І моє життя перетворилось на шпигуньский серіал, постійні вигадки, "відмазки” - Де був? З ким?  Відкрив, що в мене багата фантазія на вигадки, виявилось, що вмію брехать, хоча ввжав, що це виходить погано. Та рано чи пізно, всьому приходить кінець. Вкотре я вийшов з "астралу", погано так, що бракує слів, щоб передати той стан. Лежу у ліжку "хворію”, розумію, що більше не можу! Все чього досяг у свої 25років.....абсолютно Нічого. Мене охопив жах! Спробував похмелитись - не допомогло. Єдине, що залишилось-молитись, хоч я вже багато разів так робив, в той раз, все було по іншому. Відійшовши трошки, почав дзвонить коханій. Стосунки  мене хоч якось тримали. Звістно її довіру я втратив та продовжував слухати гудки у трубці, знов і знов. На той момент в мене була адреса психолога який мав би мені допомогти, до нього я і відправився. Адресу отримав у наркодиспансері, коли приходив за таблетками для голови. Вже на тому етапі було розуміння того, що щось не так з головою я так і заявив лікарю- Дайте мені, щось для голови, знаю, що прийде той момент і  я не зможу нічого вдіяти з бажанням та думками про алкоголь. Мені відповіли: - Таких таблеток в нас НЕМАЄ. та є лікар, який лікує такі випадки. Тоді  я відразу пішов до того лікаря, його небуло. З цього і розпочався мій останній запій.. Так от іду вдруге до лікаря і час від часу намагаюсь додзвонитись до коханої. В голові "мясорубка" з думок, та тішуся з того, що навіть, якщо втратив її назавжди не хочу більше пить, тому іду не як завжди, для неї чи ще для когось, іду для Себе. Лікар вислухав мене і дає рекламку ребцентру, називає сумму,  Двері пекла зачинились за мною, та додає, що є ще дещо група, де збираються "хлопці та дівчата і не п'ють" та ще й, безкоштовно!. Дякую, Всевишньому, що є ці групи, де збираються хлопці та дівчата і не п'ють. З моменту, як вийшов від того лікаря (йому я також вдячний) почались дива, помирився з коханою. Та саме головне диво мого життя сталось в той день ввечері, коли зайшов у двері тої самої групи. Але, перед цим ідучи на групу я мав зробити, ще один головний вибір, іти чи не іти, йшов і сміявся до себе, - Куди я іду? Може воно мені не треба? Як добре, що я  не передумав. До 9 місяців в мене не було тяги, добре, що коли вона з'явилась, програма почала працювать на мене, врятувала дисципліна (не зірвався). Тепер маю досвід. якого раніше  і не помічав, повноцінну родину, стабільну роботу та найголовніше-мої власні інтимні відносини з Вищою Силою. Раніше чув вираз "Живий Бог" в АА, я зним зустрівся особисто, почав вірити в дива! Моє нинішнє життя одне з них. 

  Романій м.Рівне 12.01.14