Моя історія...



Привіт усім.....Я Оксана -алкоголічка.......
Щось захотілось мені розказати свою історію про те як я колись вживала......
Моя пиятика почалась у раньому дитинстві... мабуть мені було років 11, коли я вперше попробувала алкоголь... На сьогоднішній день я не пам'ятаю, чи це мені принесло якийсь кайф чи ні... Мабуть все таки - щось було. Тому, що з того часу почались мої п'янки....
Я проживала з батьками у м.Львові... Часто мене батьки відправляли у село до бабусі... Там я собі тоді давала волю. Танці клуби... А там без алкоголю не обходилось... Та щей хотілось виглядати самою крутою. Я ж приїхала зі Львова... Знала де бабуся ховала самогонку... я викрадала її а туди наливала води... Мені тоді було класно... для усіх я була авторитетом... Мене поважали... завжди запрошували випити до сваїх компаній...
Звичайно що це не залишилось без слідно... Перші дзвіночки я відчула коли мені було 15. Я була у подружки, ми відмічали як у селі називають церковний празник... Я тоді напилась добряче, а коли прийшла у клуб, ще я памятаю, а дальше пішов провал. Коли я відкрила очі то побачила що мане хтось намагається підняти і поставити на ноги... Це вже був кінець дискотеки і усі розходились до домівка... Не памятаю як я прийшла до дому...
  Це мене не насторожило... Я шукала оправдання у тому що мені щось підсипали.. і тому я відключилась.... Це було моє дитинство....
Більшістью я напивалась коли приїжджала у село... Там не було контролю....
У дома завжди були скандали, батько пив постійно і намагався нас усіх "строїти" - тому мені завжди хотілось втікти з дому... Я шукала де можна було б напитися... Я просто хотіла забутись, і бажання не було повертатися до дому.
У 18 років я вийшла заміж... Я не скажу що перестала я тоді пити. Ні... я навпаки ще більше почала... Пили ми разом з чоловіком... Тут вже мені ніхто не забороняв. Я вже мала чоловіка...
Народилися діти... Під час вагітності я не пила... а вже коли родила, відгодувала...  Ось тоді я давала собі жару... Доганяла все що не вспіла...
У ті моменти я не задумалась, що я вже хвора... що я алкоголічка. Мені було в кайф це робити....
І що сама у той момент коли я пила, я набирала більше сили.... я могла гори перевернути... Алкоголь давав мені сили.... Я немогла зрозуміти що це тільки тимчасово... Коли алкоголь переставав діяти я злилась на всіх... Сама починала скандалити... Це була вже не хватка в організмі брак того алкоголю... І я знову пила......
  Коли поїхав мій чоловік на заробітки і я залишилась сама з дітьми... От тоді дійсно я вже почала пити без вихідних. Була ж причина.... Я залишилась сама і все сама маю робити...
Я раніше коли напивалась я немогла похмилятись. Я мучилась але не пила... А тут я почала похмилятись. Шукала зранку де взяти гроші щоб випити 100 гр.
Так це все відбувалось десь років 4. Я перестала слідкувати за дітьми....за собою.... Мені у першу чергу потрібен був Алкоголь... Я втрачала пям*ять....
Останій рік мого пиття привів мене до того що я вже просто немогла пити. Але і немогла кинути. Я пила на автоматі... У мене було таке враження ,що коли я не вип'ю зараз то здохну...
Я переїхала до дому у Львів. Взяла меншого сина із собою і фактично втікла з села...
Через 2 дні мого приїзду я почула передачу про алкоголь. Я тоді незнала що це був за виступ. Я Слухала історію нашого брата зі сльозами на очах... Він говорив про мене... Про мою історію... Але він вже тоді не вживав. А я ще пила....
Це була моя надія і я вхопилась за ту соломинку... Записала собі адрес де проходят групи АА.....
І я пішла на свою першу групу... Це була група "Криниця"....це було 2007році.....
І я хочу подякувати усім хто мене у той час підтримав. Хто подав руку допомогу.........
Сьогодні я Твереза. Я радію тверезому життю.....
Це насправді сталося Чудо.... Я полюбила цей світ......я бачу його тверезими очима.......
Прокинувшись з ранку я не шукаю де похмелитись... мене не болить голова...
Я памятаю що робила учора.....
І цей стан мені дуже подобається....... Я хочу і на далі так жити......
Дякую ВАМ усім, хто прочитав мою розповідь......
Я ВАС люблю....І ця любов щира...і Твереза.......YesHeartVery we!