Блог ЮрекаДитинство 

  Вітаю 15 років дитинства, а по тому 18 років, коли алкоголь був щоденністю і 4 тяжкі роки тверезіння. А початок був такий невинний.

Я виховувався в, начебто, нормальному домі. В мене були батьки, брат, але... завжди десь поблизу був алкоголь. В моєму рідному домі його було багато... забагато. Особливо виразні спогади маю у зв'язку з моїм батьком, який часто не вмів сказати «годі». Пам'ятаю, колись я собі обіцяв, що мій дім буде іншим, що я буду іншим. А став на стократ гіршим...

В дитинстві  -  палець, що я його вмочував у келишку, щоб розвеселити інших; коли мені було 13 років -  якесь вино з дядьком; коли 14  - вино з друзями; коли 15  - дві пляшки  вина впродовж двох годин на дачі з другом в тумані  цигаркового диму. Ось такі мої спогади з дитинства. Взагалі, я дуже рано почав сам собі вибирати дорогу. Вже у  сьомому класі початкової школи  почав пропускати уроки, перестав ходити на уроки релігії, зовсім відкинув Господа, почалися  ходіння  батьків у школу, щоб мене перевели до наступного класу. Потім було все гірше та  гірше. Мені захотілося почати швидко заробляти гроші, тому пішов до професійного училища. Я пропускав уроки, тижнями не бував на заняттях.  Коли  виповнилось  17,  -  вже крав у  батьків  великі суми грошей, які витрачав на алкоголь, цигарки та розваги. Та знов  походи  батьків, щоб якось я закінчив те  училище.

Сьогодні бачу, що вже тоді була в мене проблема, якої ні я,  ні  ніхто навколо не побачив. Я постійно приймав неправильні рішення, вже тоді відкинув усі  вартості, уже тоді чинив багато поганих речей. Якимось чином я закінчив навчання  зі  слабкими трійками (бо тоді не було 1). Завдяки   родичам  отримав роботу, на якій треба було їздити машиною і працювати фізично, а також на висоті. Мені дали машину і двох людей. Сніданки у пивному барі - це був звичай. Коли було холодно, то ми їздили на тепле пиво, щоб зігрітися, коли було тепло, тоді холодне пиво, щоб стало холодніше, а коли було ніяк, тоді... ось так.  Співробітники брали пиво, а я напій... кілька перших днів.  Потім я також брав пиво: спершу одне, потім два, а коли два було мало, почав купляти три. Колеги звернули на це увагу  -  тож я був водієм. Тоді  вже не брав трьох пив, повернувся до двох але... Зрештою  вигадав,  як вирішити цю проблему: почав сам замовляти алкоголь для всіх, але до мого пива  ще брав 50 або 100 грам горілки. І така була щоденність. Часто  я не відмовлявся також й під час роботи, якщо  клієнти  пригощали нас алкоголем. Пам'ятаю, що не один раз в мене була проблема, щоб в'їхати до гаражу та вийти з машини.

(перекладали Кшиштоф )