Лист жінці, яка можливо, зловживає алкоголем…


   Якби я жила по сусідству з тобою і бачила, як ти безуспішно борешся з своєю хворобливою пристрастю, то, розмовляючи з тобою час від часу, коли вже тобі не уникнути розмови, я не посміла б розповісти все те, що скажу зараз. Та і ти не дозволила б мені це зробити, через страх переді мною. Ти б подумала, що я змовившись зі всім світом проти тебе, і зненавиділа б мене за те, що я здогадуюся про твою таємну агонію.
   Якби ми заглянули один одному у вічі, я не змогла б дати тобі зрозуміти, що я тобі симпатизую. Я не змогла б сказати, що я не знаходжу в тобі нічого, що б заслуговувало на презирство або насмішки, нічого, що давало б мотив зайнятися повчаннями. Ти б не дозволила мені торкнутися в розмові твоєї фатальної недуги. Ми б обидвоє зробили вигляд, що його не існує.
   Тому я вимушена писати тобі. Я пишу тобі цей лист, який ти знайдеш в надійному місці, заховаєш від сім'ї і потім прочитаєш.
Нас з тобою пов'язує те, що ми обидвоє знаємо, скільки сильно в глибині душі ти стурбована пристрастю до спиртного. Справа не у віці - ти можеш бути студенткою, молодою матір'ю, що викликає захоплення фахівцем, дружиною найвідомішої в своєму місті людини або статечною бабусею. Ти можеш бути дуже товариською людиною і бути "душею компанії" або ж бути наляканою, відчувати свою неповноцінність маленької людини, яка, перш ніж зробити щонайменший крок повинна випити "для хоробрості".
   Можливо, ти регулярно п'єш вже протягом декількох місяців або років. І ти обурюєшся і гаряче заперечуєш, якщо хто-небудь називає тебе алкоголіком, хоча таємно ти вже сама починаєш про це замислюватися. У такому разі я можу сказати, що якщо ти вже не контролюєш кількість випитого, якщо ти п'єш більше, ніж можеш, то, можливо, ти — алкоголік. Це значить, що ти — людина, уражена стрімко прогресуючою хворобою, яка все звужує і звужує твій світ, поки вже нічого іншого не хочеться і ніщо не важливе, окрім алкоголю.
   Будучи жінкою, ти особливо ретельно приховуєш свою пристрасть до алкоголю від оточуючих і навіть від самої себе. Можливо, що тобі це вдається, і поки що ніхто не здогадується про те, що ти взагалі п'єш, оскільки ти не насмілюєшся випити на публіці навіть один келих вина, знаючи, що вже не зупинишся після цієї першої чарки. Може, ти — "домашня п'яниця". І, можливо, якраз у цей момент я слідую за тобою в твою кімнату, де ти збираєшся прикластися до пляшки, захованої в білизні або в простій на вигляд коробці від капелюха на верхній полиці. Цілком можливо, що твоя сім'я не здогадується про причину твоїх частих "головних болів".
   З другого боку, ти можеш виявитися однією з тих непоказних фігур, що постійно тиняються по ресторанах та барах. Можливо, ти постійно отруюєш життя своїм сусідам або ж відома всьому місту як скандальна особа. Твоя сім'я вже перестала покривати тебе у всьому, і навіть твої діти не прагнуть придумати виправдання для твоєї поведінки. А може бути, ти вже втратила сім'ю, тому що не змогла справитися з своєю тягою до алкоголю.
   Незалежно від того, на якій стадії ти зараз знаходишся, це послання несе тобі надію. Тебе не повинні торкнутися ні вина, ні ганьба. Ти не заслужила всіх цих лицемірних повчань і гнітючих звинувачень, які обрушують на тебе оточуючі: "якби ти любила нас, то ти припинила б пити", "ти думаєш тільки про себе", "тобі повинно бути соромно, що ти з своєю освітою і можливостями докотилася до такого". Ти зовсім не егоїстичне, аморальне чудовисько. Все зовсім не так. Ти — серйозно хвора жінка.
   Усвідомивши це, ти повинна позбавитися відчуття вини. Визнавши себе за алкоголіка, ти більше не заслуговуєш ні засудження, ні покарання (якщо не вважати, що ти сама себе вже достатньо покарала). Ти повинна лише зрозуміти, що хвора, і ця хвороба надзвичайно небезпечна. Вона здатна знищити все навколо, якщо не зупинити її розвиток, вона може погубити розум і тіло своєї жертви. Але в захворюванні алкоголізмом не більше твоєї "вини", ніж якби ти захворіла свиним грипом або діабетом. Якщо ти — алкоголік, то алкоголь — отрута для тебе.
   Алкоголізм приносить невимовні муки не тільки тобі одній. Так само, як ти, багато тисяч жінок знаходяться на ранніх або пізніх стадіях деградації. З 65 мільйонів людей, споживаючих спиртне в США, більше чотирьох мільйонів випробовують різні проблеми, пов'язані з випивкою. Серед них приблизно 650 тисяч жінок. Важко визначити їх точну кількість, оскільки жінки, особливо домогосподарки, набагато краще за чоловіків уміють приховувати свій стан, і якийсь час це їм вдається. Але жінка-алкоголік страждає сильніше за чоловіка, в психічних і фізичних відносинах її організм складніший і чутливіший. Їй важче переносити презирство, яке вона випробовує сама до себе, вона гостріша відчуває те клеймо ганьби, якою неосвічене суспільство все ще клеймить алкоголізм. Я упевнена, що це все ти знаєш і без мене. Всім серцем мені б хотілося, щоб ці міркування торкалися тебе лише теоретично, але я знаю, що це не так.
   Бровада, яка допомагає чоловікам-алкоголікам ізолюватися від оточуючого, приходить до жінок тільки тоді, коли їх справжнє "я" майже зовсім вбиває. Мені часто доводилося чути від жінок-алкоголіків такі слова: "Усередині мене все мертве. Мені вже нічим не допомогти."
   В більшості випадків жінкам важче признатися навіть самим собі, що вони - алкоголіки. Проте, таке визнання — це перший крок на шляху до тверезості і розсудливості. Якщо ти ще не зробила цей крок, дозволь мені допомогти тобі зробити цей крок сьогодні. Якщо ти визнаєш, що те постійне відчуття внутрішньої паніки і пустки є симптомом алкоголізму, значить тобі можна допомогти.
   Я пишу цей лист тобі для того, щоб сказати, що, не дивлячись на твою серйозну хворобу, ти можеш бути "такою як всі" і вести нормальне життя. На справді ти знайдеш, що порівняно із звичайним способом життя, це нове життя набагато Щасливіше. Ти ніколи не повернешся до того життя, яким ти жила до того, як захворіла алкоголізмом. Те життя було не так вже й хороше; ти намагалася позбутися розчарування і відчаю за допомогою випивки. Життя, про яке я намагаюся розповісти тобі, є іншою стороною людського досвіду. Ти можеш знайти, що воно якраз таке, яке призначалося Богом, коли Він створював тебе.
   * У 2007 році число членів Анонімних Алкоголіків перевищило 3 000 000. Третю частину членів складають жінки.

   Я маю на увазі Спільноту Анонімних Алкоголіків. Вона врятувала від пияцтва три мильйони* чоловіків та жінок, що зневірилися, потерпіли поразку, і повернула їх до нормального життя. Якщо ти володієш достатнім бажанням і покорою, щоб ця Спільнота допомогло тобі, то вона не тільки зробить так, що твій сьогоднішній ковток спиртного виявиться останнім в твоєму житті, але і покаже тобі новий спосіб життя, який дуже хороший і приносить користь всім оточуючим.
   Широка публіка погано уявляє, як працює Спільнота АА, і фактично ніхто не може пояснити це на прийнятному інтелектуальному рівні. Але численні плоди діяльності АА. очевидні.
   Визнавши перед собою безсилля перед алкоголем і щиро бажаючи допомоги, ти звертаєшся до сили, могутнішої, ніж ти, щоб вона керувала твоїм життям. При поверхневому погляді здається, що це не так вже багато, але на глибокому емоційному рівні, тому самому, де і народжується це прохання, та ще будучи підкріплена всіма перенесеними стражданнями, вивільняється так величезна сила, з якою ти не стикалася ніколи.  Присутність цієї сили відчувається сильніше, ніж тяга до алкоголю, яка переважала до цього моменту, затуляючи собою сім'ю, пошана до себе і навіть інстинкт самозбереження. Члени АА намагатимуться пояснити свої відчуття; втім, його і не потрібно пояснювати, результати говорять самі за себе. Ніхто не знає, як це діє, але це діє!
   Тепер трохи поговоримо про тебе. Почнемо з того, як ти стала алкоголіком. Звичайно ж не тому, що ти вже така пропаща і жалюгідна. Дослідження у області медицини і психіатрії виявили, що багато людей впали у пияцтво через різні емоційні складнощі. Я знаю двох жінок, які стали алкоголіками, тому що вони втратили своїх дітей. Знаю багатьох інших, які почали пити після того, як їх зрадили чоловіки. У своїй більшості алкоголіки — це ідеалісти і люди, прагнучі до досконалості. Вони чекають, що доб'ються в своєму житті неймовірних успіхів; не досягнувши тих ідеалів, до яких вони прагнули, вони не можуть справитися з розчаруванням. У алкоголіків дуже ранима совість, хоча розхожа думка стверджує зворотнє. Вони так глибоко все переживають, що не можуть переносити стресів і хвилювань. Все це і штовхає їх до надмірної випивки.
    Емоційні конфлікти для надчутливих осіб настільки нестерпні, що вони шукають порятунку в повному забутті. У деяких алкоголіків відчуття власної неповноцінності, що з'явилося ще в дитинстві, створює компенсуючий механізм, що породжує егоїзм, ненаситне прагнення до похвал і успіху і постійну незадоволеність тим, що є. Сильно розвинений жіночий егоїзм вимагає лестощів, потурання всім капризам, а іноді постійних романтичних захоплень. Розчарувавшись в своєму надмірному прагненні, до всього найкращого, така жінка іноді захоплюється брехливими ілюзіями алкоголю, цього безсердечного брехуна.
   Така емоційна напруга в поєднанні з алергією до алкоголю неминуче призводить алкоголіка до краху. Люди п'ють, тому що вони нещасні; вони нещасні, тому що вони п'ють — потрапивши в це згубне коло, через деякийсь час вже не відрізнити, де причина, а де наслідки. Шлях позбавлення від цієї нескінченної муки повинен включати лікування як від психологічної прихильності до алкоголю, так і від фізичних наслідків хвороби. Психіатрія і медицина співпрацювали при лікуванні тисяч алкоголіків і добилися деяких успіхів. Проте, що стосується тривалого ефекту такого лікування, то тут результати розчаровують. Алкоголіків називають "горем медицини", оскільки дуже часто лікар знає, що ось це виснажене, схильне до самознищення тіло, над відновленням якого він працює, повернеться до нього через пару місяців в такому ж, якщо не в гіршому, стані.
   У той же самий час підозрілі результати Анонімних Алкоголіків невизначено високі. В деяких випадках все на рідкість просто. Вичерпавши всі свої сили, алкоголіки звертаються за допомогою в Спільноти Анонімних Алкоголіків і з цього дня більше не торкаються до спиртного. В деяких випадках вони протягом декількох місяців то намагаються виконувати програму, то кидають її. Я знаю одну молоду жінку, яка от так прагнула кинути пити протягом трьох років. Навіть деякі члени АА, які допомагали їй, були переконані в успіху. Та й вона сама уперто вірила, що зможе кинути пити. Минулого тижня я побував на вечірці, присвяченому восьмій річниці з того дня, коли вона кинула пити остаточно, і бачив, як вона задуває свічки на святковому торті. (з нагоди річниці тверезості, більшість називають це "Другим днем народження", та й святкують у колі виздоровлюючих  – прим. автора)
   Як же вона змінилася з тих пір, коли стільки років безуспішно боролася з алкоголем! Вона почала пити, коли їй було 19 років. Коли вона вперше почула про АА, вона вже пила протягом 8 років. Вона настільки опустилася, що її сім'я врешті-решт відмовилася допомагати їй. У 27 років вона виглядала на всі 40 — товста, неохайна і плаксива. Дивлячись сьогодні на цю високу струнку молоду жінку в нарядному білому платті, що задуває свічки на святковому торті, важко повірити, що це та сама розпатлана товстуха, яка випила свою останню чарку спиртного вісім років тому. Вона недавно вийшла заміж за чудового солідного чоловіка, який чудово її розуміє і захоплюється нею. Вони говорять, що, при всіх вимушених обмеженнях, у них найкращий шлюб, і я повинен сказати, що це схоже на правду.
   Одним з чудес, які творить Спільнота АА, є зміна фізичного вигляду людини, разом із зміною емоційного світу і образу мислення. Здається, що обновляються просто всі клітки людського тіла, і міняється все, від зовнішнього вигляду і аж до волосся. Ті жінки, що опустилися, давно перестали стежити за собою, - зараз піклуються про свою зовнішність, тому що, як сказала одна з них: "Бог, схоже, створив мій портрет заново".
   Я не перебільшую, коли говорю, що члени А.А. щасливі більшою мірою, ніж звичні люди. Серед всіх людей на землі, кого я коли-небудь зустрічав, ті, хто зумів вибратися з трясовини пияцтва, самі життєрадісні. Їм чужі нудьга і байдужість, і всі явища життя стали для них значущишими. Чи віриться тобі зараз, що ти могла б бути так безмежно щаслива без допомоги алкоголю? З часом слово "щаслива" знайде для тебе нове значення.
   Якщо постояти біля дверей кімнати, де проходять збори Анонімних Алкоголіків, "то частіше всього звідти почуєш, сміх. Так по-доброму сміятися можуть тільки люди, які довгі роки ходили по краю прірви, а зараз звільнилися від страху і знайшли свободу. Коротше кажучи, це сміх людей, які відчувають контакт з Богом і відчувають себе у безпеці.
   Це складає основу Спільноти Анонімних Алкоголіків. І цей факт представляється неймовірним у всьому світі, мешканці якого звичайно не ризикують покладатися на Бога в повсякденному житті. Члени А.А. говорять, що отримання тверезості залежить всього лише від одного — бажання. Це, наприклад, бажання визнати, що твоє життя стало некерованим, що ти безсила перед алкоголем. А потім це бажання доручити свою волю і саме життя Богу, як ти розумієш Його. Таке бажання з'являється зовсім не відразу. Воно приходить лише тоді, коли в своїй безпорадності ти дійшла до межі. Це момент, коли "людська нестриманість дає можливість Богу надати допомогу".
   Ти не відразу зрозумієш, що твій відчайдушний крик про допомогу — це молитва. Це відбудеться лише тоді, коли вона буде почута.
Як приклад я хочу розповісти тобі, як прийшла в А.А. одна моя подруга, назвемо її Нора, хоча її звуть по-іншому. А.А. забезпечує повну анонімність, і в цьому немає потреби сумніватися. Нора росла в неблагополучній сім'ї і була неблагополучною дитиною. На її частку випало не так вже багато хорошого, і вона не вірила в успіх". Вона росла, і приходили одне нещастя за іншим, а Нора прагнула забутися за допомогою алкоголю.
    Перший раз в своєму житті вона відчула щастя, і цим щастям була любов, яку вона з чоловіком відчували один до одного. Проте незабаром після заміжжя Нора зрозуміла, що вона - алкоголік. До заміжжя вона вважала, що п'є тому, що нещасна, але і зараз, знайшовши щастя, вона не могла зупинитися. Вона робила все можливе, щоб приховати правду від чоловіка. Але прагнення до випивки стало так некерованим, що тільки він виходив за двері рано вранці, як Нора тут же пропускала декілька стаканів. (Алкоголіки п'ють швидше простих смертних). Майже цілими днями вона лежала в ліжку і мучилася ненавистю до себе. Коли від випитого алкоголю у неї розколювалася голова, вона прикладала лід, але варто було чоловіку повернутися додому, як Нора швиденько зсовувала льодовий компрес на щоку, кажучи. що у неї болять зуби.
   З часом він, звичайно, взнав правду. Він благав її дати обіцянку не торкатися до алкоголю, і Нора палко обіцяла. Але знову залишившись одна, вона не змогла втриматися. Чоловік допоміг звернутися до лікарів, але це не принесло результатів. Вона неодноразово проходила курс лікування в санаторіях, і знову безуспішно.
   Нора розповіла мені цю історію кілька днів тому, коли ми їхали на збори А.А., яке відбувається у нашій окружній в'язниці. Тоді вона сказала; "Я ніколи не сиділа у в'язниці, але я добре знаю, що таке одиночна камера. Алкоголік споруджує тюремні грати в своїй свідомості. Він так і живе за цими гратами, як в одиночці."
   Цей кошмар продовжувався для Нори багато років без щонайменшого проблиску надії. Одного разу, ведучи машину, вона потрапила в аварію. Лікарі сказали її чоловіку, що вона швидше за все помре. До загального здивування, вона видужала, але для Нори це було ще одним свідченням її трагічного невезіння, настільки їй спротивилося життя.
   По дорозі додому з лікарні чоловік сказав Норі, що збирається відправити її в пансіонат для хронічних алкоголіків. Нора сказала, що цьому не опиратиметься, оскільки вона дуже любила чоловіка, щоб продовжувати мучити його день за днем.
Вдома її зразу ж поклали у ліжко, і того дня вперше всередині себе вона звернулася до Бога про допомогу. "Якщо Ти чуєш мене, то допоможи мені", - ось все, що вона сказала. Потім Нора заснула ненадовго, а коли прокинулася, то попросила чоловіка покликати доктора. Чоловік запитав: "Якого з них, дорога?" — оскільки в її безладному житті перевага віддавалася то одним, то іншим. Вона назвала перше ім'я, яке прийшло їй в голову, це був доктор, якого вона не бачила вже декілька років.
   Через півгодини він був біля її ліжка. З тих пір коли він безуспішно намагався вилікувати Нору, він цікавився Спільнотою АА. Він негайно подзвонив в місцевий осередок АА, і за годину до Нори приїхала жінка — член Спільноти.
   З тих пір Нора не торкається до спиртного. Вона упевнена, що її молитва була почута, і саме вона привела до такого вдалого результату. Зараз Нора — красива жінка з м'яким характером, вона щаслива і вільна. Вона позбулася минулого страху, відчуття невпевненості в собі і від нав'язливої думки про те, що народилася "нещасливою". У неї з'явився інтерес до життя і бажання діяти, але вона ніколи не забуває про те, що вона доручила себе і своє життя Божій волі. Вона пам'ятає, що вона — невиліковний алкоголік, і достатньо однієї чарки спиртного, щоб все зникло у тьмі. Нора сказала мені, що кожний вечір перед сном вона звертається до Бога із словами: "Спасибі, Господи, за те, що ти допоміг мені сьогодні залишитися тверезою".
 
   Для того, щоб продемонструвати, наскільки сильну алергію викликає алкоголь у деяких людей, я хочу розповісти історію однієї немолодої жінки. Вона (назвемо її Джейн) вперше доторкнулася до спиртного, коли їй було 59 років. Це відбулося під час гри в бридж з її новими сусідами. Всі гості обмежилися одним або двома стаканами ябучного пуншу, але Джейн все здавалося мало. Взагалі, ще до того, як вечірка почалася, господиня будинку пригостила її декількома коктейлями, оскільки їй видалося забавним, що ця невисока, поважна, немолода жінка несподівано так жадібно накинулася на алкоголь. На той час, коли подзвонив Джим, чоловік Джейн, вона вже поводилася досить шумно і починала докучати оточуючим.
   Джим відвів її додому, уклав у ліжко, і вона зразу ж заснула. Але перед тим, як зануритися у сон, вона сказала: "Джим, ми упустили найкраще, що є в цьому житті. Завтра я приготую тобі пару дивних коктейлів".
   На наступний ранок Джейн рішуче попрямувала в магазин і купила пляшку пшеничної горілки. Вона мала намір випити лише одну чарку виключно в лікувальній меті, а інше залишити для коктейлів, щоб показати Джиму, що вони втратили. Але вслід за першою чаркою Джейн випила всю пляшку. Вона виявилася остаточно зформованим алкоголіком, що чекав лише першого ковтка, щоб пуститися у запій.
   З цього дня випивка стала постійною проблемою для Джейн, вона абсолютно втратила контроль над собою. Що трапилося з цією невисокого зросту домогосподаркою здавалося жахливо дивним. Але менш ніж через місяць подружжя зрозуміло, що Джейн потрапила в серйозну біду. Її сини не могли повірити, в те, що трапилося, настільки це виглядало неймовірним. Але щодо її алкоголізму вже не могло бути сумнівів, оскільки її вже більше ніщо не цікавило, окрім літр випивки, що став денною нормою. За Джейн молився її пастор; її невістки ховали від неї внуків; її доктор дав їй ліки (антабус), що знижують потребу в алкоголі. Але ці ліки трохи не привели її до смерті, бо не дивлячись на попередження, вона випила спиртне зразу ж після вживання препарату.
   Цей кошмар продовжувався шість років. Коли Джейн не могла одержати гроші ніяким іншим способом, то йшла на вулицю просити милостиню. Вона продала свій одяг, крала речі чоловіка, і навіть влаштувалася на роботу прибиральницею в питущому закладі, щоб мати нагоду випити. Вона опустилася до самого дна, коли її забрала поліція за хуліганство у п'яному стані. Потім вона сама прийшла на збори в Спільноти АА. Це стало початком повернення до нормального життя.
   Збори Анонімних Алкоголіків завжди справляють приголомшливе враження навіть на людей, зовсім не схильних до пияцтва, таких, як я, наприклад. Перш за все тебе вразить неформальне спілкування. Ти побачиш серед присутніх самих різних людей, і всі вони, за винятком тих, що прийшли вперше, розмовляють і сміються... Єдиною відмінною рисою цієї групи є надзвичайна доброта і дружелюбність її членів. Складається відчуття, що ці люди подолали соромязливість, і поводяться так, як їм хочеться, не побоюючись оточуючих.
   Члени А.А. говорили мені, що вперше в житті вони відчули себе як вдома саме на таких зібраннях. І це зрозуміло, бо тут нікого не критикують і не обвинувачують і ніщо не шокує і не викликає огиду. На зборах панує повне взаєморозуміння, тому що всі присутні пройшли через одне і те ж чистилище.
   Цих людей не проведеш виправданнями, хитрощами і прийомами, до яких так часто вдаються алкоголіки. Ці люди достатньо побачили за своє життя, і добродушно розповідають про це. Після довгих років брехні і вивертів, спілкування з ними приносить величезне полегшення. Це так же хвилююче, як відкрити невідому расу, представники якої не знають, що таке підлість та гординя. Відчуваєш легкість серед цих людей, розмовляти з будь-яким з них — все одно що зустрітися з своїм другим «я». Ти усвідомлюєш, що можеш довіритися і відкрити перед ними свої хороші і погані сторони, не побоюючись звинувачень і не відчуваючи сорому.
   Збори будуються на простій основі. У Каліфорнії, наприклад, збори можуть проходити таким чином: спочатку зачитується розділ «Програма у дії» з "підручника" Анонімних Алкоголіків. У Львові, просте представлоення по колу. (тільки імена). Потім один з членів добровільно бере на себе обов'язки ведучого зібрання. Він може почати із слів: "Добрий вечір, друзі. Я (Федір, Василь, Петро) — алкоголік". Трохи розказавши про себе, він вибирає і представляє виступаючих, які теж розказують про своє минуле. Кожний виступаючий говорить про те, яким він був раніше, яким став зараз і як він зміг цього досягти. Розповідь ведеться з граничною відвертістю і часто з неабиякою часткою гумору. Алкоголік, вперше присутній на зборах, звичайно відчуває полегшення, почувши, як всі ті жахи, про яких звичайно мовиться фарисейським шепотом, обговорюються цілком буденно і навіть із сміхом. Глибоко заховані відчуття і розкаяння совісті — все те, що ми лише з неймовірним болем визнаємо в собі, відступає і зникає як віск під дією цієї простої терапії.
   Коли я питаю у членів А.А., як вони можуть сміятися і жартувати над своїми минулими стражданнями, то чую у відповідь: "Розумієш, все це трапилося зовсім не зі мною, а з моїм заклятим ворогом". Це і є якнайповніший розрив з своїм минулим, якого коли-небудь досягала будь-яка терапія. Минуле було суцільним ланцюгом похмілля, але коли воно йде з особистого життя, не залишається й сліду.
  На закінчення зібрання наступає момент мовчазної молитви; всі встають і разом читають молитву, звернену до Бога. Не думаю, що серед присутніх знайдеться хтось, кого все це не зворушить до глибини душі. Після цього всі п'ють каву з тістечками і розмовляють ще з годинку. Багато алкоголіків стали на узбіччі суспільства, і в А.А. у них з'являється сприятлива можливість знову знайти друзів і "бути серед своїх".
    Збори А.А. проводяться щодня (у більшості великих міст як у ранкові, так і у вечірній години). Зазвичай на зібраннях більше чоловіків, а ніж жінок. Бувають також окремі збори для чоловіків, які відчувають себе вільніше у відсутність жінок, і збори тільки для жінок.
   Крім звичних місць зборів в багатьох містах існують клуби, де друзі можуть разом пообідати, зіграти в бридж, почитати журнали або просто поговорити (одне з улюблених занять алкоголіків, особливо після багатьох років недомовок). Алкоголіки, як правило, товариські люди, що глибоко переживають розрив нормальних відносин з оточуючими. Тепер вони довіряють іншим, і їм самим теж можна вірити.
   Алкоголізм — невиліковна хвороба. Той, хто нею страждає, вже ніколи не зможе пити просто "у свята". Алергія до алкоголю зберігається впродовж всього життя, але, приєднавшись до Спільноти А.А., ти подолаєш цей страх. Тобі не потрібно буде ховатися від алкоголю або уникати суспільства тих, хто п'є в міру. Необхідно все життя остерігатися лише одного — першої чарки. Члени А.А - жартують: не "вип'єш першої чарки - не вип'єш і другої" - Цього можна досягнути, якщо зосередишся в першу чергу на сьогоденні. Анонімні Алкоголіки дорожать близькістю до Бога, і завдяки цій близькості численні проблеми, які інколи загрожували та руйнували буквально усі сфери життя, нині благополучно дозволені, і відновлення йде якби саме собою.
    Моя незнайома подруга, якщо дочитала до цього місця мого листа до тебе, то ти, напевно, відчула, що я зовсім не засуджую тебе. І ту любов, яку я випробовую до тебе, розділяють тисячі людей. Все, що від тебе потрібен зараз — це піти назустріч цій любові, вона чекає цього, щоб тобі допомогти. Ця допомога зовсім поряд, варто лише підняти телефонну трубку.
   Номер Анонімних Алкоголіків є в телефонній книзі, пошукай там на букву «А». Попроси яку-небудь жінку відвідати тебе. Немає потреби повідомляти кого-небудь про своє рішення. Коли вона прийде, тобі не потрібно буде розказувати їй що-небудь, що заподіює тобі біль, і взагалі не потрібно буде розказувати дуже багато. Вона знає про тебе більше, ніж ти сама, тому що вона пережила все те ж, що і ти, і навіть більше. Ця жінка повернулася до тверезості і нормального здорового життя, яке нею здавалася абсолютно недосяжний.
    Якщо що-небудь із сказаного тут тобі підходить, то, можливо, ти напишеш мені. А краще всього — знайди іншу жінку, яка цього потребує, і розкажи їй про все.