Posted in Із за-кордону Галерея Тексти АА Форум Читальня

Відео про А.А.

Життя під час карантину

Про АА у Нью Йорку

Засновник А.А. у фото

Мультик про узалежнення

HTB 2010p.

Posted in Галерея Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Презентації А.А.

Хто такі АА?

А.А. м.Києва про себе

Звернення до керівників підприємств та організацій

Структура Служб в А.А.

Терапевтичні осередки та Програма А.А. у місцях позбавлення волі Республіки Польща.(2012р.)

Posted in Історії виздоровлення Тексти АА Читальня

Єдина мета АА

Традиція 5: “ Кожна група має одну головну мету – нести послання алкоголіку, який ще страждає”.
“Є такі, що передбачають, що АА може незабаром стати ведучою силою в духовному пробудженні у цілому світі. Коли наші приятелі говорять такі речі, вони фантастично думають та щиро висловлюють свою думки. Але ми з АА, мусимо зважити що таке честь, і таке пророцтво можуть, для більшості з нас виявитися як добре вдаряючи в голову напоєм, коли б ми насправді повірили, що це основна мета АА і почали б згідно з цим дотримуватися.
Для цього наша спільнота буде виважено тривати при її єдиній меті: нести послання алкоголікові який ще терпить. Даймо від пір гордовитому ставленню, що якщо Бог дав можливість нам перемогти в одній галузі, нашим обов’язком є стати посередником ласки для кожного.
Співзасновник АА Bill W. 1955r.

Яких осіб, для виконання необхідних для життєдіяльності групи нам потрібно?
Потрібно людей щоб виконувати різні роботи в групі. Більшість з нас погоджуються, що АА ніколи не повинно бути “з організованим”. Однак, не наражаючись на духовне і демократичне небезпечним аспектом спільноти, можемо “створювати служби і комісії, безпосередньо відповідальні перед тими кому вони служать”. (Традиція Дев’ята). В групах АА , ці довірені комітети, ще називають їх – “функціональні особи”, є переважно вибраними у групі на окреслений час. Як нагадує нам Традиція Друга Наші лідери – це лише довірені слуги, вони нами не керують”.
Кожна група вирішує про мінімальний термін тверезості для учасників АА, щоб могли бути обраними до якого – не будь служіння. Переважно вимагається тверезість від 6 місяців до 1 року або більше. Кожен представник служби має свій “титул”. Але “титул” в АА (напр. Речник, мандатник, бібліотекар і т.д.) не є джерелом жодного авторитету або захисту, єдине окреслюється служіння та відповідальність.
При виборі служб належить керуватися найголовнішим – це добро групи, коли вибрані особи АА виключно для того, щоб залишився він “сухий”, – не проходить. В часі тривалості служби знання 1 і 2 Традиції – є особливо допоміжне. Група повинна діяти так, щоб службові комісії та комітети та довірені особи виконували свою роботу при мінімальній організації. Погляньте на схему запропонованих функцій у групі.
Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник

Група АА … де все починається
Нижче подані службові ролі, встановлені для багато чисельних груп, щоб служити групі в “ЇЇ домі”, і в дуже широкому суспільстві.
Ведучий повинен знати Традиції і ознайомлювати з умовами проведення зібрань. Вибирається на окреслений час, однак не довше а ніж рік, або від зборів до зборів, в залежності від сумління та культури групи.
Від ведучого очікується, щоб:
1. Дбав про порядок на зборах та дотримував дієвий перебіг зборів.
2. Надавав право голосу, особам що зголошуються до виступів.
3. Має право, на рівні з речником, перебивати виступи або просити про їх скорочення. Так робиться коли виступаючий відхиляється від теми або не говорить про свій власний досвід, а своєю промовою ламає Традиції АА.
4. Подавав тему зустрічі та заохочував до участі інших.
5. Стежив за пунктуальним роз початком та закінченням зібрань.
6. Наголошував про дотримання 7 Традиції, яка добре поєднується з відповідальністю кожного учасника зустрічі.
Від тактовності, вміння і виваженості ведучого залежить в більшій мірі атмосфера пануюча на зборах, добре про це пам’ятати, що коли вибирають таку особу. Натомість ведучий повинен пам’ятати, що він є тим, якого важко не помітити але повинен так це робити, щоб його було як найменше помітно. Покора – це усе, що повинно характеризувати доброго ведучого.

Мандатник – працює в Інтергрупі і в регіоні – і є променем сонця, що з’єднує групу з Конференцією УРО, за допомогою чого групи діляться своїм досвідом і дають можливість висловити загальне сумління групи часом їх називають “сторож Традицій”, ознайомлюються з 3- гаслом АА – наша духовна відповідальність, щоб служити за дарма.
Переважно обираються на двохрічний термін і:
представляють групу на зустрічах Iнтергрупи чи регіону
інформують членів групи про потреби та діяльність групи
отримують та діляться з групою кореспонденцією з УРО, “Джерело”.
Мандатник може також допомагати своїй групі розв’язувати різного роду суперечки, особливо пов’язані з 12 Традиціями. Служачи своїм групам вони можуть користуватися з усієї допомоги УРО АА.
Одночасно обирають заступника на випадок, якщо мандатник не може взяти участі у зустрічах Інтергрупи чи регіону. Належить заохочувати заступника мандатника, щоб ділилися відповідальністю з рівні Інтергрупи чи регіону.

Представник до справ літератури та колпортажу, в групі дбає про те, щоб книжки та брошури, ухвалені Конференцією АА, і куплені (або взяті під реалізацію) у УРО АА, або Інтергрупі, були легко доступні та експоновані на групі. Бібліотекар у групі, може отримати інформацію, та формуляр на замовлення літератури, за адресою: м.Київ, вул. костельна, 17. Тел.:

Робочі зібрання АА
У більшості груп, речник або інша особа (яку обрано до виконання) скликає робочу зустріч, які зазвичай відбуваються щомісяця або щокварталу.
Під час, коли деякі групи часом дозволяють брати участь особам, які не є членами АА, тільки члени групи мають право голосу. Теми зібрання можуть бути:
вибір нових осіб за для служіння в групі чи інтергрупі;
планування зустрічей (відкритих, інформаційних, спікерських, і т.д.)
прийняття та обговорення термінових фінансових питань:
вислухати зауваги мандатника, та інших осіб, що виконують функціональні обов’язки у групі:
розподіл коштів між Інтергрупою, регіоном, і Бюро УРО АА.

Перед голосування є обов’язковим, щоб учасникам були представлені усі факти, які мають відношення до вирішуваного питання. У деяких випадках можна попросити кілька учасників, щоб подумали “за” і “проти” даного (не однозначного та важливого можливо з наслідками) питання, і представили їх на зустрічі. Шлях до прийняття виваженого сумління групи у великих чи малих справах, – це процес, який може довго тривати. Але важливим є щоб погляди меншості або взагалі протилежні думки щодо більшості, були вислухані на рівні з поглядами більшості. У багатьох випадках вони можуть навіть змінити хід справи та подальшої ініціативи групи.
Робочі зібрання зазвичай плануються перед або після звичайних зборів АА. Вони мають тенденцію до неформальності, тому, що звичаї ведення груп АА відрізняють групу від групи. Деякі групи у своїх діях чинять згідно з обмеженими умовами парламентськими, тільки для того, щоб переконатися, що багато з учасників є не освіченими у парламентській процедурі і почувається надміру застрашеними, щоб подати “голос”. Поза цим, існує духовна натура нашої спільноти, (вкладена) окреслена в наших Традиціях і Концепціях, яка вказує нам шлях у широкому полі діяльності.

Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник
Представник до літературної комісії
Представник по зв’язкам з ЗМІ
Представник до справ у лікувальних закладах

Речник – координує діяльність інших, що виконують певні службі, і тих учасників групи, які приймають відповідальність з гостинність, літературу, приготування кави, чаю, планування зустрічей та інформації про інші діяльність інших груп. Чим більше речник та інші особи, що виконують певні функції в групі знають про АА як цілість, тим краще виконують свої функції. Чітко пам’ятаючи про Першу Традицію та заохочуючи учасників до ознайомлення з усіма Традиціями, допомагає запевнити здорову атмосферу в групі. Речник повинен бути добрим слугою у всіх напрямках служіння групи.
Кожна група має свої процедури ведення зборів, але якщо інші особи, що задіяні в службах або комісіях не є добре зорієнтовані і від речника очікується, щоб:
оголошував і\або висилав інформацію про важливі дії та події з життя АА
мав в наявності та постійно корегував (стислу та достовірну) список імен, адрес та номерів телефонів учасників групи (після отримання згоди кожного учасника) і\або знав, який з них є досяжний в рамках несення послання 12 коку.
Мав в наявності список річниць (ювілеїв) учасників групи, якщо таким є бажання групи.
Допильновував таблицю оголошень АА, інформаційних бюлетенів та інших інформацій.
Слідкував щоб УРО АА а також інтергрупа чи регіон, були поінформовані письмово про всі зміни адрес, місць проведення зборів або осіб що виконують службові функції у своїх групах.
Приймав та розподіляв звернення про допомогу в темі 12 кроку (хіба, що є визначена особа для цих завдань, що займається координацією дій у несенні послання ё12 кроку.
Інформувати учасників групи про кореспонденцію з інших груп, інтергруп та регіону
Підтримував добрі стосунки з господарем приміщення
Висловлювався від імені групи, на зовні, це значить підтримував зв’язок з місцевими професійними осередком, що мають контакт з алкоголіками якім ще терплять (хіба, що є особа відповідальна за зв’язки з професійними осередками та іншими)
Брав участь в роботі інтергрупи.

Ох ці проблеми групи АА…
Проблеми групи часто вказують на здорову та потребуючу різновид думок поміж учасниками групи. Це дає нам шанс, словами 12 кроку, до “застосування цих умов у всіх своїх ініціативах”.
Проблеми групи можуть мати популярне в колах АА, вираз: “Що група повинна робити з “льотчиками – зальотниками?” у який спосіб можемо виправити спадаюче відвідування зібрань?” “Як можна зацікавити більше осіб до допоміжних робіт у групі?” “Що група має робити, коли хтось з учасників зламає анонімність?” Що робити з чиїмось романтичним нахилом на “тринадцятий крок”? Як можемо вивільнитись від домінування “кривавих дияконів, тих старих аовців, які стверджують, що знають, що є краще для групи”? І в який спосіб можемо схилити тих старих аовців до більш частішого бажання ділитися своїм досвідом у розв’язанні спірних питань групи?”
Майже всі ці проблеми в групі мають свій розв’язок, до якого зазвичай можна дійти за допомогою механізму напрацьованого сумління групи. І важливим є, почуття гумору, моменти заспокоєння, терпеливість, ввічливість, готовність вислухати та почекати – плюс почуття справедливості і довіри у “Силі Більшій за нашу власну” – виявилися більш перспективні а ніж аргументи закону чи особисті погляди.

Традиція Шоста: Група АА неповинна

Співпраця а не об’єднання.
АА – це Світова Спільнота.
Хто керує нічлігом для убогих або іншими лікувальними осередками? АА – не надає жодних медичних чи соціальних послуг. Як спільнота ми не кваліфіковані до надання такої допомоги.
Однак, багато учасників АА служать як штатні працівники у клініках, соціальних службах міста чи лікувальних осередках. Нема нічого подібного до “клініки АА” або “дім АА” – хоча зустрічі АА і спільнота з ініційована учасниками АА є доступна в багатьох з цих місць.
Згідно з 6-ю Традицією учасники і групи АА дбають про те, щоб а ні назва осередку а ні запропонована література або бланк фірмовий не мали назви АА. Не належить використовувати жодних інших назв (таких, як “Дім 12 кроку”), які можуть ввести в блуд та плутанину як учасників АА так і їх прихильників.

Posted in Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Парадокси служіння в групі АА

Ця стаття не ставить перед собою мету переповісти основні положення служіння в АА, які прописані в керівництві по служінню в АА та в Дванадцяти Принципах Служіння у світі.
Мета написання цієї статті – розглянути всі  можливі моральні та духовні аспекти, які постають перед кожним членом спільноти, який обрав шлях добровільного служіння в АА.

Нещодавно мені довелося проводити робочі збори в своїй домашній групі АА «Єдність» по питанню служіння, і я з жахом почав розуміти, що не всі молоді члени групи адекватно розуміють про яке служіння йдеться. Не всі розуміють, чому я так настирливо наполягаю на добровільності ротації керівного складу групи та обранні делегата на робочу конференцію РОЗРУ. Тоді мені прийшлося роз’яснювати їм давно доступні моєму розумінню речі. Ця обставина і наштовхнула мене на ідею написати статтю в журнал «Джерело», щоб інформація могла послугувати всім, кого цікавить дана тема.

Що ми знаємо про служіння в АА? Знаємо, що існує дванадцять принципів всесвітнього служіння, знаємо, що існує керівництво по служінню в АА.

Так, ми знаємо про це, і деякі з нас навіть читали ці положення. І про що там йдеться? Керівництво говорить про те, як можна організувати якісну роботу кожної окремої групи. Як обрати керівника групи, заступника керівника, секретаря, скарбника і бібліотекаря. В керівництві доступно описані права і обов’язки посадових осіб. Ця форма керівництва розповсюджується і на інші формальні утворення керівних органів. Перед дванадцятьма принципами всесвітнього служіння стоїть інше завдання. Перший принцип говорить про таке: «У всесвітній діяльності служб АА кінцева відповідальність і найвищі повноваження повинні завжди належати колективній свідомості усього нашого товариства». В такій манері написані і решта одинадцять принципів всесвітнього служіння. А, що робити зі всім цим звичайному члену домашньої групи АА? Що з вище означеного стосується його безпосередньо, а що опосередковано? Як не загубити себе в усій цій лавині правильних слів і термінів? Як почати правильно діяти і мислити? І, щоби розібратися з усім цим, почнемо від самого початку заснування окремої групи АА.

Я прийшов на засідання групи АА в вересні 2002 року. На той момент я навіть і не здогадувався, що я алкоголік, думав, що маю тимчасові проблеми, але сам їх подолаю. Я запізнився на засідання, але свічка вже горіла, а секретар читав преамбулу. На мене це засідання не справило враження. Я очікував якихось наукових одкровень, а почув сповіді залежних від алкоголю людей. При чому, мені здавалося що я пив крутіше і яскравіше ніж вони. Але, після засідання мені запропонували каву, а далі я спитав, чи можна ще раз прийти, бо відчув, що це єдине в світі місце де мене можуть вислухати і зрозуміти. Деякий час я знаходився в полоні свого пост алкогольного егоцентризму, рахуючи, що групу організовують для мене, і все, що на ній відбувається існує тільки для мене. Тоді мені навіть в голову не приходило, що хтось добровільно служить секретарем, хтось скарбником, хтось бібліотекарем, хтось миє чашки, а хтось розставляє стільці. Я тішився своєю вдаваною свободою. Інколи міг прийти на групу, а міг і не прийти. Мене аніскілечки не турбувало, хто і як організовує засідання групи. Та з часом я зрозумів, що всяке дійство має свою ціну, і якщо я хочу щось отримати, то повинен щось від себе віддати. Так, я вільна людина, але, що з цією свободою робити?! Як правильно нею розпорядитися? Вірне розуміння свободи до мене прийшло набагато пізніше. А цей вислів написав на засіданні групи, нещодавно: «Свобода, не окреслена правами і обов’язками веде до анархії». Бо, що насправді, що є істинною свободою? Певно, вільна можливість знаходитись в соціумі і не заважати йому, або не стати перепоною для вільного існування інших людей. А анархія? – це хаос і деструктивна поведінка, направлена на руйнування існуючого порядку. Отже, справжня свобода базується не тільки на правах і обов’язках, але й на відповідальності, совісті і любові до кожної особистості.

Моєю першою спробою досягнути успіхів в служінні – стало миття горнят. Робив це я невпевнено і нікого не питаючи, але ця діяльність чомусь дала мені стійке розуміння причетності до чогось більшого і значущого ніж те, що було до цього. Воно дарувало мені тиху радість і відчуття єднання з товариством АА. Наша група була дуже молодою, ми рахували дні  і місяці тверезості, тому діяли інтуїтивно. Все робилося на групі по-принципу: «Хлопці, хто з вас візьметься за дану справу?», хтось відгукувався на пропозицію, і з рештою добровільно виконував якісь обов’язки перед спільнотою. При чому, не було ніяких строків, або термінів в добровільному служінні. Пам’ятаю, як на одеському святковому Форумі голова УЦО України Валентин (борода) запропонував мені стати єдиним делегатом від всього західного регіону на робочий конференції УЦО, і я погодився. Тоді строк моєї тверезості був 1 рік і 2 місяці, але я розумів, що інформація, яку я привезу з конференції допоможе моїй групі якісно працювати. З того часу, представник від нашої групи був присутній на кожній робочій конференції по служінню для груп АА України, бо я добровільно служив делегатом сім років поспіль. Ми мало, що знали, нам ніхто не міг нічого толком пояснити, але в нас буле стійке бажання здобувати інформацію для виживання та якісного існування нашої домашньої групи. Так ми прожили перші чотири роки. Служили товариству АА як могли, і як уміли. Проводили свої святкові Форуми, приймали участь в заходах, що проводилися в інших містах, та потроху набиралися розуму. Якось, на п’ятому році заснування нашої домашньої групи ми взяли в руки керівництво по служінню в АА і провели свої перші робочі збори. На зборах ми обрали керівний склад групи і делегатів на робочу конференцію УЦО України. З того часу у нас з’явилося розуміння такого поняття, як служіння в АА, з’явилося розуміння необхідності ротації всіх членів групи АА на керівних посадах. Окремі члени нашої групи взяли на себе добровільну відповідальність в служінні АА, а також з’явилася можливість спитати їх за виконану роботу.

Все стало на свої місця. Багато з того, що відбулося навколо нас стало зрозумілим. Поняття права вибору і індивідуальної свободи знайшли своє логічне підтвердження. З одного боку, кожна людина, яка визнає свою залежність від алкоголю і бажає її позбутися може бути членом товариства АА, при чому, її ні до чого не примушують і ні до чого не зобов’язують. Вона може назвати себе любим іменем, або псевдонімом. Вона може прийти на засідання групи коли побажає, і піти з групи коли схоче. З другого боку, для того, щоб було куди прийти, отримати допомогу і одужувати, необхідно, щоб це засідання хтось організував. Ось тут і починає працювати принцип: «Хто не з нами – той проти нас». І з цим, ніби, все зрозуміло. Є люди, які визнають свою причетність до товариства АА і беруть на себе добровільні обов’язки в служінні. Є люди, які не приймають наші прості правила, не розділяють наші турботи. Вони повертаються до минулого способу життя. Є ще люди, які «не вашим – не нашим», яких класик марксизму називав «примкнувшие». За звичай, це ті люди, що не можуть до кінця визначити, що з собою робити. Вони можуть бути або з нами, або повернутися до минулого способу життя. Нажаль шанс на успіх у цих людей є дуже малий. І, в більшій мірі, від колективного розуму групи АА буде залежати куди нахилиться чаша їх терезів. А, як можна зрозуміти де ти і з ким ти? Коли член спільноти АА бере на себе добровільні обов’язки по служінню, він тим самим декларує свою причетність до самого товариства АА. Окрім цього він отримує підтримку Вищої Сили, бо вона завжди прихильна до тих, хто може добровільно щось віддавати на користь усього товариства. Існує така житейська істина: «Для того, щоб щось отримати, потрібно щось і віддати». Все вірно. Той хто бере на себе добровільні обов’язки в служінні АА, насправді, віддає свій вільний час, кошти, а іноді і частину здоров’я, заради досягнення спільної мети. Тому, кожному члену товариства АА необхідно визначитися: чи він з нами, чи проти нас, чи може він тимчасово причетний до товариства АА. Якщо товариство АА і Вища Сила дали мені можливість одужувати і будувати своє нове тверезе життя, то і я щось маю  повернути їм натомість. Погодьтесь, що отримувати щось задарма і не віддячити за це, виглядає якось несправедливо. А, що я можу дати товариству АА? – ділитися своїми знаннями, силами та надіями; служити та доносити наші ідеї до тих, хто все ще страждає від алкоголізму. Якщо я пройшов шлях від миття горнят до служіння в окремих комітетах України, то безперечно можу віддати свої знання тому, хто крокує моїм шляхом. А він, в свою чергу, передасть знання тому, хто буде йти за ним. І тоді, людина яка все ще страждає від алкогольної залежності буде мати куди прийти і отримати шанс на одужання.

м. Івано-Франківськ. Група «Єдність». Віктор К. 04.04.2017 року.

Posted in Читальня

за Алфавітом

Posted in ЗМІ про АА

ПРИГРІЛА «ЗЕЛЕНОГО ЗМІЯ» 06.12.2006

06.12.2006 Пригріла «зеленого змія» Ліндсей Лохан.
Якби Ліндсей Лохан і не знялася у своєму чи не найвідомішому фільмі «Погані дівчиська», таке прізвисько до неї однак приклеїлося б. Адже в ліжку цієї 20-річної дівчини перебувало вже мало не пів-Голлівуду. Це і син Джона Леннона Шон, Колін Фаррел, Леонардо Ді Капріо і багато інших знаменитостей, інколи мало не вдвічі старших! Та й сама красуня не заперечує, що вже пройшла і Крим, і Рим. «Здається, що я прожила вже п’ять життів, хоча мені тільки 20», — бідкається Ліндсей.

Важко заперечити щось дівчині, на яку замолоду звалився такий тягар слави. А тепер Лохан спіткала ще одна проблема, через яку зазвичай проходять голлівудські зірки. Зараз «погане дівчисько» лікується від алкоголізму. Для боротьби iз «зеленим змієм» актриса відвідує товариство анонімних алкоголіків. Про це офіційно повідомила представник актриси Леслі Зелнік, повідомляє видання «Голлівуд». Бідолашній печінці зірки можна лише поспівчувати. Адже раніше Лохан нерідко потрапляла в лікарні через проблеми з харчуванням. Нагадаємо, що бідолаха, намагаючись досягти худих голлівудських «стандартів», так вимучила себе дієтами, що періодично лікувала то анорексію (коли їсти зовсім не хочеться), то булімію (звірячий апетит). Вона з жахом згадує, як мучилася тоді від болю в печінці.

Одначе зі здоровим способом життя актриса так і не подружилася. Нещодавно Ліндсей бачили в одному з нічних клубів Лос-Анджелеса в компанії ще двох не пай-дівчаток – скандальної світської левиці Періс Хілтон і нині розлученої матері двої дітей Брітні Спірс. Після закінчення вечірки в готель, де зупинилася Ліндсей Лохан, викликали бригаду лікарів швидкої допомоги. Як стверджують деякі співробітники готелю, актриса була п’яна мов чіп. Сама ж Лохан пізніше сказала на це, що ще «не довела себе до стану Мерилін Монро» (білявка, як відомо, була патологічно небайдужою до випивки), і в неї був лише напад мігрені. Та хто ж у це повірить!

https://www.umoloda.kiev.ua/number/813/119/29596/

Posted in ЗМІ про АА Форум Читальня

до 2005 р.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilst … Дванадцять кроків» назустріч собі
Не можеш допомогти собі сам, звернися до… алкоголіка, котрий кинув пити
Тетяна Топчій
3 листопада, 1998 – 00:00

Алкоголік майже в усіх асоціюється зі зруйнованою печінкою, але не в усіх із глибоким почуттям провини, яке він відчуває. Хворому алкоголіку кричать, що в нього немає сили волі, але ніхто як слід не розуміє, що традиційне «взяти себе в руки» в боротьбі з однією з найскладніших хвороб стає абсолютно безперспективним

Антуан де Сент-Экзюпері,«Маленький принц»

Легенди, міфи, казки, пісні зберегли в собі ще з давніх часів згадки про алкоголь. У вавилонському епосі говориться, що винний виноград було подаровано землі, як пам’ять про грішних богів. А в Стародавній Греції не шанували надмірне пияцтво й називали варварами тих, хто не розводив вино водою. Втім, саме греки створили бога вина, відомого Бахуса. У значно пізніший період історії людства саме Бахус удостоївся безлічі літературних (особливо поетичних) присвят. Що ж, великі також визнавали цього бога… А може, вони були просто хворі?

Наша охорона здоров’я, зокрема наркологія, дуже часто намагалася лікувати алкоголіків лише медикаментозними засобами. Після проходження детоксикації (очищення організму від алкоголю) хворого могли помістити в диспансер, де він проходив трудотерапію та прослуховував лекції про шкоду пияцтва. При бажанні хворого «підшивали» (у такий спосіб формуючи страх перед вживанням дози спиртного), кодували, гіпнотизували, застосовували електросон й інші методи. Проте часто, вийшовши з лікарні, колишній пацієнт відчував бажання відзначити свою виписку біля найближчого пивного кіоску чи в лікеро-горілчаному відділі. Пияцтву оголошували нескінченні бій, але поле бою ставало дедалі ширшим. І ці чоловіки й жінки часто навіть самі собі не зізнаються в тому, що в них є проблеми з алкоголем…

Глеваха. Середа. Цього дня наркологи Київського обласного наркологічного диспансеру зазвичай переобтяжені роботою — завезенням. Міліцейські машини привозять на «перевиховання» тих, на кого вже не діють «добрі слова». Черга до кабінету судової медичної експертизи. За дверима цього «чистилища» безліч паперових тек, у яких заархівовано людське падіння. Алкоголь і наркотики часто стають тим спусковим важелем, який штовхає людину на крадіжку, образу, вбивство… Вони роблять людину байдужою до себе й до оточуючих, деградуючою й навіть аморальною…

У наркодиспансері у Глевасі є кілька відділень, чоловічих і жіночих. І життя там, скажемо відверто, не мед. На це ви можете заперечити — «А що їм, алкоголікам, ще потрібно. Самі докотилися». На такий зневажливо-осудливий тон багато хто з нас переходить, коли йде мова про людей, котрі слабують на одну з найпідступніших хвороб — алкоголізмом. Так, алкоголізм — хвороба, а не порок — так вирішила Всесвітня організація охорони здоров’я ще 1951 року. Його віднесено до переліку інших хронічних і смертельних захворювань і визнано хворобою не лише тіла та психіки, а також людського духу.

Авжеж, у наркодиспансер не потрапляють усі хворі на алкоголізм. А самі алкоголіки часто думають, що вони хворі на що завгодно, тільки не на алкоголізм, називаючи «алконавтами» друзів «по нещастю», котрі валяються під парканом. А що стоїть за цією впевненістю й бравадою? Сором, розчарування, страх. А також цілковите нерозуміння того, як саме діє ця хвороба. Алкоголік майже в усіх асоціюється зі зруйнованою печінкою, але не в усіх із глибоким почуттям провини, яке він відчуває. Хворому алкоголіку кричать, що в нього немає сили волі, але ніхто як слід не розуміє, що традиційне «взяти себе в руки» в боротьбі з однією з найскладніших хвороб стає абсолютно безперспективним. Алкоголіків, котрі клянуться своїми дітьми, що більше не питимуть, звинувачують у повній бездушності й деградації, не враховуючи при цьому, що потяг до спиртного, як один із симптомів хвороби, сильніший навіть за відповідальність перед сім’єю…

Алкоголізм, як прогресуюча й така, що призводить до смерті, хвороба, захоплює людину в полон. Вона керує її життям.

Ми дуже часто чуємо фразу: «Всі п’ють, і я п’ю». Таке ставлення до алкоголю в нашому суспільстві сприяє тому, що алкоголіків стає дедалі більше. Ми бездумно обдаровуємо наших нащадків «нетверезими генами», які вже в зародку роблять дітей алкоголіками.

Відомо, що слов’янському способу мислення й дій притаманна певна інертність. На щось подібне наштовхнулася спочатку й нова програма лікування, привезена з Америки торік улітку. Метод лікування засновано на програмі одужання алкоголіків у товаристві «Анонімні алкоголіки» й використовує своїм основним інструментом групову психотерапію. У США це найпоширеніша методика для лікування в медичних закладах і клініках.

Торік улітку на базі диспансеру в Глевасі пройшли підготовку перші професіонали з лікувальних закладів України. Механізм було запущено, і з’явилися перші психотерапевтичні групи у Глевасі, Чернігові, Полтаві. До речі, за декілька років до створення цих груп уже проводилось анонімне лікування алкоголіків у Львові та Одесі. Незаперечність репутації методики у дружній нам державі та позитивні результати перевірки її в наших умовах переконали Міністерство охорони здоров’я в тому, що програма справді потрібна. Цього літа курс підготовки наших фахівців було повторено, і консультанти з терапії «12 кроків» з’явилися в Ірпені й Полтаві.

«Терапія передбачає реабілітацію на всіх рівнях (тобто фізичному, психічному, соціальному й духовному). Раніше жодна така методика не зачіпала, приміром, питання духовного розвитку людини», — говорить психолог диспансеру Олександр Авдеєв.

І зауважте, це не програма релігійного зцілення, а психотерапевтична методика. Вона — не панацея, але дозволяє підійти до проблеми алкоголізму по-новому. Результат її роботи — в очах перших пацієнтів. Це очі людей, сповнених надії та бажання жити тверезо.

Новий підхід методики полягає в тому, що предметом аналізу стають почуття провини та образи, стосунки з оточуючими. Хворі алкоголіки переконуються, що їхній потяг до спиртного — симптом підступної хвороби. Вони визнають, що єдиний метод одужання — не торкатися ніякого спиртного взагалі, хоча й назавжди, як це не парадоксально, залишаючись алкоголіком… Ці принципи цілком подібні до принципів товариства «Анонімні алкоголіки», яке стає широко відомим у нас в Україні. Ще на початку століття алкоголіки зрозуміли: аби залишатися тверезими, їм необхідно спілкуватися між собою. З цієї ідеї й виросло всесвітнє товариство. В інших країнах його членів залучають до роботи в медичних закладах на кшталт наших наркодиспансерів. Необхідність у цій традиції з’явилася й у нас. Тверезі алкоголіки приїжджають допомагати у Глеваху, де працюють психотерапевтичні групи для бажаючих лікуватися за новою програмою.

Глеваха. Середа. Цього дня наркологи Київського обласного наркологічного диспансеру переобтяжені роботою — завезенням. Міліцейські машини привозять на «перевиховання» у Глеваху тих, хто вже досяг свого дна. Ясна річ, ніхто ще не підраховував, скільки людей відчувають власне дно через те, що вони алкоголіки. Не у вині справа.., а в тому, що ми — люди, й наша недосконалість робить нас вразливими для різноманітних «замінників щастя». Для когось таким став алкоголь, — коли на світ приємніше дивитися крізь денце наповненого вином келиха. Адже сказав хтось, що «наше щастя — в наших руках». І, напевно, він не мав на увазі чашу, по вінця наповнену даром міфічного Бахуса.

№210 03.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове. © «День»

Тетяна ТОПЧІЙ, студентка Інституту журналістики Догори

Posted in Читальня

Професійним працівникам

«Ми поділяємо Вашу думку, що в теперішній час в Україні значними темпами зростає кількість сімей, страждаючих від хвороби алкоголізму.
Інститут схвалює основну мету Співдружності Сімейних груп Ал-Анон, яка полягає в підтримці та сприянні подоланню наслідків хвороби для членів сімей та близького оточення хворих на алкоголізм.»
Директор Українського науково-дослідного інститута соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України
доктор медицини Ірина Яківна Пінчук

Ви в якості консультантів, лікарів, священнослужителів і соціальних працівників часто стикаєтеся з людьми, сім’ї яких зачепило надмірне пияцтво. Ми можемо допомогти Вам отримати потрібну інформацію, щоб Ви допомогли їм!

На зборах Ал-Анон Ваші клієнти чи пацієнти знайдуть підтримку, здатну доповнити і посилити професійний вплив, який Ви надаєте.

Групи Ал-Анон співпрацюють з професіоналами за допомогою:

– представлення програми Ал-Анон в ході конференцій, круглих столів, семінарів та зустрічей;
– проведення відкритих зборів в приміщенні групи;
– проведення інформаційних зустрічей в лікувальних установах, соціальних службах і т.д .;
– надання інформації про місце і час проведення зборів;
– різноманітної літератури Ал-Анон/Алатін;
– надання безкоштовного комплекту інформаційних матеріалів.

У розділі «Як знайти збори» виберіть своє місто і зв’яжіться з представниками

Posted in Події в Україні Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Підсумок опитування учасників Програми АА

Підсумок опитування учасників Програми Анонімних Алкоголіків яке проводилося з 22.08.2020 по 22.09.2020 рр.

Цифри наведені у цьому звіті – не можна вважати офіційною статистикою АА, це лише опитування, яке показує приблизний стан сьогодення серед учасників АА України, для використання у роботі Структур АА.

В 2014 році більш як 6 000 членів АА взяти участь у вибірковому опитуванні. (при наявності більше як 115 000 груп АА та більше 2 млн. учасників АА.) Подивитися можна тут – Цікава статистика.

Станом на 1 січня 2020, – сайт www.aa.org.ua – говорить що маємо 130 груп АА.  Якщо припустити що в середньому у групі АА по Україні 10 – 15 осіб, то членів АА не більше 2000 осіб.
В опитуванні прийняли участь 99 осіб, що становить кращий показник зрізу від опитування GSO. GSO – такі опитування проводяться кожні 4 роки, починаючи з 1964 року.

Опитування повністю анонімне – жодних даних учасників не зберігалося!

Я вважаю, що дане опитування потрібна для визначення напрямків діяльності і сподіваюся, що буде служити лише для акцентування уваги та визначення пріоритету напрямків роботи Інформаційних структур АА України. А також це буде точкою відліку та можливість побачити розвиток через рік, 5 чи 10.

Щиро вдячний за участь усім учасникам опитування, – оскільки це дасть тверезому погляду нас на нас, їх на нас і нас на них…

Резюме:
Усім хто присвятив своїх дорогоцінних 3 хвилини – Дякую!
Ми разом, тепер маємо можливість побачити нас зі сторони.
Отже:
– Жінки або активніші або жінок в Українському АА таки більше аніж чоловіків.
– Сімейних більше від розлучених разом з не одруженими.
– До АА більшість учасників приходить у зрілому віці 31-40 років(43.3%) 41-50р.(32%)
– В опитуванні активно прийняли участь як з великим терміном тверезості так і початківці.
– Більшість з вищою освітою.
– Серед опитаних дуже широкий спектр діяльності – це підтверджеє, що алкоголізм не обирає. Що від алкоголізму ніхто не застрахований.
– Більшість 60% респондентів мають стабільну тверезість від моменту приходу до АА. Майже 20% – перевіряють себе, шляхом пірнання в алкогольне марення.
– Як довідалися про АА?
Більшість (в основному Кияни) вказали, що дізналися про АА у лікувальному закладі”- 33.7%.
*** P.S.- ліричний відступ
Відомо, що у Києві багато реабілітаційних центрів та профілактичних програм. Але я з цієї інформації роблю собі такий висновок, що інформаційні структури АА Києва активно співпрацюють з медичними установами. Встановлено інформаційних стендів (72 штуки!!!) із регулярним поновленням інформаційно-роздаткових матеріалів. Відповідно для встановлення стенду мусить бути погодження із керівництвом установи. А це не просто і не справа “одного дня”…
– 19.6% – Дізналися про АА, – від учасника АА.
– по 8.2% респондентів дізналися про АА від – друга не алкоголіка
– 6.2% з публікацій у ЗМІ та 6.2% – члена сім’ї не алкоголіка,
– соціальні мережі 7.2 %
– І дуже мені сумно, але лише 1 % дізналися про АА від священика.
– Рівно половина опитаних мають вищу освіту.(50%).
– Середня спеціальна – 17.3%.
– незакінчена вища 11.2%.
– Дві і більше вищих освіти 10.2%.
– Аспірантура – 2%.- 64.3%
– мають наставника(спонсора по Програмі АА).
– 35.7% не мають наставника(спонсора по Програмі АА)
– 79.6% наймані працівники.
– 20.4% приватні підприємці.
– 66.3% не звертаються до медиків, психологів після приходу до АА.
– 33.7% звертаються по допомогу психологів та медиків.
– 70.2% відвідують зібрання АА від 1 до 3-х разів у тиждень.
– 60.2% працює по Програмі АА проти 39.8% – які лише регулярно відвідують зібрання АА.
– 48% не мають підспонсорного. 34.7% – мають підспонсорного і 17.3% – відповіли що їм ще рано працювати з підспонсорним.
– 42.5% Київ та область. Приблизно порівну респондентів, що прийняли участь в опитуванні – Західний, Дніпровський та Південний.·
Дані наведені у цьому звіті – не можна вважати офіційною статистикою АА, це лише опитування, яке показує приблизний стан сьогодення серед учасників Програми АА, з похибкою 5-10%.

Щиро вдячний за участь усім учасникам опитування, – оскільки це дасть тверезому погляду нас на нас, їх на нас і нас на них…
Сподіваюся що зібрана інформація буде використана у роботі Структур АА та ініціативних учасників Програми АА для розвитку нашої Спільноти.

0 7
Posted in Із за-кордону Історії виздоровлення Галерея Програма АА Тексти АА Форум Читальня Що мені дало АА

Донесення ідей у місцях позбавлення волі

Донесення ідей у місцях позбавлення волі.
У суботу – я мав змогу в друге побувати на відкритому зібрання АА у Польській тюрмі.!!!
Зібрання відбуваються кожної другої суботи.В трьох різних камерах встановили скайп.Це просто відкрите зібрання АА. Для тих хто будучи засудженим, – працюють по Програмі АА (алкоголіки та наркомани).
Наведу статистику щоб краще описати зібрання:В одній камері 8 осіб в іншій 11. третя камера – 5 осіб. Всього у скайпі підключених 25 користувачів.
Тема 9-й Крок.
Серед підключених також кілька мамочок чиї сини знаходяться за гратами. Психологи та один вихователь. Хтось ділить як проробляв Кроки, хтось ні. Були особи що недавно потрапили до в’язниці та виявили згоду працювати по Програмі. Які відчуття переважали при реалізації Кроків.Жесть…
Ніякого ниття !!! Ніякого Жалю !
Один із новеньких у Програмі, почав говорити і заплутався у термінології, і після нього взяла слово пані психолог, яка пояснила термінологію навівши приклади відчуттів та підтримавши особу яка висловлювалася, – фразою “що усі плутають термінологію, і я навчалася 3 роки теж плутала довший час і мені складно було це запамятати”.
Надзвичайно тепла та дружня атмосфера відкритого зібрання.
І мамочки, засуджених, теж говорили про свої пізнання у групах Ал-Анон та ДДА, про свої помилки та хибні уявлення.
Чітко по Програмі, про власні відкриття та про порівняння минулого розуміння з теперішнім.
Просто суперове двох-годинне зібрання АА у Скайпі!

фото – випадкове з інтернету.
Posted in Читальня

23 вересня * АА дорослішає *

* Коротка історія АА *
* II. ТРИ ЗАВІТИ СПІЛЬНОТИ АНОНІМНИХ АЛКОГОЛІКІВ *
_ДРУГИЙ ЗАВІТ: ЄДНІСТЬ(Стор. 127-128)
Резолюція, прийнята Конференцією з цього питання, заслуговує на те, щоб залишитися в історії АА. Її підготував Боб Т., юрист з штату Міссісіпі. У своєму звіті відповідного профільного комітету він сказав наступне: Ми розглянули всі аргументи «за» і «проти» з цього питання і обговорили його з багатьма членами АА, як на Конференції, так і за її стінами, в результаті чого прийшли до наступних висновків:1. Передбачувана шкоду, через якого виник дане питання, вже істотно зменшена.2. В результаті дій Конгресу нам були б законним шляхом надані такі повноваження, використання яких суперечило б нашим Традиціям і порушувало їх.3. Це означало б змішання духовної сили АА з юридичними повноваженнями, що, на нашу думку, могло б привести до ослаблення духовної сили АА.4. Коли ми просимо надати нам законні права, якими можна скористатися в судах, ми, тим самим, допускаємо можливість правового регулювання щодо нас самих.5. Ми можемо опинитися вплутані в нескінченні судові тяжби, які, в поєднанні з непередбаченими витратами і непотрібним галасом, можуть серйозно загрожувати нашому існуванню.6. Надання АА офіційного юридичного статусу могло б вбити клин в наші ряди, породивши політиканство і боротьбу за владу.7. З моменту своєї появи і до наших днів АА завжди залишалися товариством, а не організацією. Надання офіційного юридичного статусу неминуче перетворить нас в організацію.8. Ми вважаємо, що такі поняття як «віра» і «спосіб життя» не можна зводити в офіційний статус.9. АА можуть і будуть продовжувати своє існування до тих пір, поки будуть зберігати свою віру і спосіб життя, і тримати свої двері отı критими для всіх чоловіків і жінок, які страждають від алкоголізму. Отже, пам’ятаючи про високу мету, яку висувала Генеральна конференція і яка була в минулому році озвучена її головою, який сказав «Ми шукаємо не компроміс, але визначеності», Комітет одноголосно рекомендує Анонімним Алкоголікам НЕ набувати офіційного юридичного статусу.

0 12
Posted in Із за-кордону Програма АА Тексти АА Читальня

Побажання Українському АА від Лео К.


Лео К. — американський член АА,  місіонер, заснував перші в Україні групи АА: лютий 1989 р. — у Києві і в квітні 1989 р. — у Луцьку.

1.    Пам’ятайте, що залишатися тверезими ми можемо, тільки ділячись своїм досвідом з тими, хто досі страждає (Крок 12; Тр. 5). Коли ми обмежуємося лише власною тверезістю, ми втрачаємо з поля зору подвійну мету АА: допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі. Доносити наші ідеї до алкоголіків, що п’ють; допомагати увагою, телефонними дзвінками і т.п. тим, хто перестав ходити на збори; допомогти створенню нових груп у місті, районі або області — може кожен з нас.
2.    Той, хто прийшов уперше — найповажаніша особа у групі. Пригадайте, якими переляканими і розгубленими ви самі були на ваших перших зборах. Дайте зрозуміти новачку, що він або вона — бажаний гість. Постарайтеся пояснити йому порядок ведення зборів: виступають за бажанням, по черзі, за регламентом і говорять тільки від свого імені і лише про себе. Дайте новачку літературу, запишіть ім’я, телефон і адресу. Якщо новачок більше не прийде — подзвоніть йому і дізнайтеся, чи не потрібна допомога.
3.    Найкращий шлях перетворитися на «повноцінного» члена АА — це намагатися виконати ВСІ Кроки. Це дасть нам духовне зростання і захистить від нашої самовпевненості і егоїзму. Тенденція до ігнорування Кроків є небезпечною. Дотримуватися усіх 12 Кроків може бути і нелегко — зате здійснення їх перетворить вас на нову і щасливу людину.
4.    Кожна група знаходиться на самозабезпеченні, і — оскільки інших джерел немає — кожен жертвує в касу залежно від своїх коштів. Ці гроші йдуть не лише на каву чи аренду, але й на роботу по 12-му Кроку на місці або в інших містах України, на друкування літератури і т.д. Успіх роботи групи в якійсь мірі залежить від ваших добровільних пожертвувань.
5.    Традиція 11 проголошує: «ми повинні підтримувати анонімність у стосунках з пресою, радіо і кіно». Ця традиція захищає нас від самореклами — одного з найбільших недоліків характеру. Побоюйтеся бажаючих прославитися у пресі або на ТВ, використовуючи величезний авторитет АА. Проте ЗМІ — наш помічник, бо вони допомагають поширювати наші ідеї. Але ми повинні бачити відмінність між користю для всього АА і задоволенням чиїхось егоїстичних інтересів.
6.    Ми не повинні змінювати усталений по всьому світі порядок проведення зборів — за винятком ДУЖЕ серйозних причин. Послідовність пунктів, за якими йдуть збори, була вибрана не випадково і є ретельно продуманою: досвід показує, що в такому вигляді вона дає великий ефект. Ані секретар, ані будь-хто з тих, хто зібралися, не має права змінювати форму ведення зборів за своєю примхою. Кожні збори мають свою тему і свою мету.
7.    Дуже важливо, щоб збори починалися і закінчувалися вчасно. Якщо секретар відсутній, збори веде його замісник або хтось інший, хто має достатній досвід: в АА необхідна особиста ініціатива і розумна свідома дисципліна. Починаючи і закінчуючи збори вчасно, твердо дотримуючись правил їх проведення і т.д., ми тим самим привчаємося до тієї дисципліни, про яку забули в період нашого пияцтва.
8.    На зборах ми можемо дещо скоротити виступи за темою, якщо необхідно обговорити щось дуже важливе — те, що торкається АА, але не стосується даної теми. Після завершальної молитви ми можемо обговорити це питання. Але якщо ми скорочуємо збори для обговорення сторонніх проблем, ми втрачаємо з поля зору нашу основну мету — залишатися тверезими самим і допомагати досягти тверезості іншим.
9.    Дуже важливо, щоб наші розповіді на зборах були не задля розваги або реклами, а йшли від серця, були чесними і корисними для тих, хто зібралися. Ми ділимося своїми ДОСВІДОМ, СИЛОЮ І НАДІЄЮ, а не смакуємо минулі п’янки і не навантажуємо членів групи красномовним марнослів’ям. Ми не втягуємося у суперечки і сперечання — хоча кожен з нас може мати власну думку. Говорити повинен один — інакше збори перетворяться на «дискусійний клуб», і істинний дух АА назавжди покине Україну. Пам’ятайте про регламент і своїми надто довгими вправами з красномовства не позбавляйте можливості виступити ваших братів і сестер, що сидять поруч із вами.
10.    Секретар — це є наділений довір’ям «слуга» групи. Він або вона є відповідальним за розкриття теми, за підтримку «Ей-Еєвської» дисципліни під час зборів, але не є «вчителем», який завжди має останнє слово. Секретар не є носій істини у останній інстанції. Думати так — небезпечно, бо егоїзм і самозвеличення іноді беруть гору, і до цього може підштовхнути ведення зборів. У секретаря — дуже делікатна робота: створення умов довіри і щирості на зборах. Секретарем (або головою) рекомендується обирати члена АА, який має достатній термін тверезості, успішно працює по Програмі і володіє організаторськими здібностями. Секретар (і інші посадовці) обираються на встановлений термін, тобто через певний час повинна відбуватися ротація.
11.    Не варто відміняти збори — навіть з таких причин, як національні та всякі інші свята. Навпаки — у такі дні тверезі алкоголіки потребують зборів більше, ніж звичайно: адже з’являється спокуса випити «із законного приводу». Дехто стверджує, що у свята не завадить відвідати двоє і навіть більше зборів — якщо є можливість.
12.    Спонсорство (наставництво) є дуже важливою частиною Програми АА, що допомагає новачкам успішно долати перші дні (а може, й роки) без випивки. «Старожили» з багаторічною тверезістю можуть узяти новачків під своє крило, передаючи їм свої знання і досвід тверезого життя. Відмінність наставництва в АА — у більшій тривалості спільної роботи і у взаємній відповідальності спонсора і новачка один перед одним. АА радить з багатьох причин, щоб спонсор і той(та), кого спонсують, були одної статі.

Київ — Луцьк, 1989 р.