Posted in Із за-кордону Галерея Тексти АА Форум Читальня

Відео про А.А.

Життя під час карантину

Про АА у Нью Йорку

Засновник А.А. у фото

Мультик про узалежнення

Posted in Читальня

Презентації А.А.

Хто такі АА?

А.А. м.Києва про себе

Звернення до керівників підприємств та організацій

Структура Служб в А.А.

Терапевтичні осередки та Програма А.А. у місцях позбавлення волі Республіки Польща.(2012р.)

http://wp.www.aa.lviv.ua/osnovni-teksty-a-a/

Posted in Історії виздоровлення Тексти АА Читальня

Єдина мета АА

Традиція 5: “ Кожна група має одну головну мету – нести послання алкоголіку, який ще страждає”.
“Є такі, що передбачають, що АА може незабаром стати ведучою силою в духовному пробудженні у цілому світі. Коли наші приятелі говорять такі речі, вони фантастично думають та щиро висловлюють свою думки. Але ми з АА, мусимо зважити що таке честь, і таке пророцтво можуть, для більшості з нас виявитися як добре вдаряючи в голову напоєм, коли б ми насправді повірили, що це основна мета АА і почали б згідно з цим дотримуватися.
Для цього наша спільнота буде виважено тривати при її єдиній меті: нести послання алкоголікові який ще терпить. Даймо від пір гордовитому ставленню, що якщо Бог дав можливість нам перемогти в одній галузі, нашим обов’язком є стати посередником ласки для кожного.
Співзасновник АА Bill W. 1955r.

Яких осіб, для виконання необхідних для життєдіяльності групи нам потрібно?
Потрібно людей щоб виконувати різні роботи в групі. Більшість з нас погоджуються, що АА ніколи не повинно бути “з організованим”. Однак, не наражаючись на духовне і демократичне небезпечним аспектом спільноти, можемо “створювати служби і комісії, безпосередньо відповідальні перед тими кому вони служать”. (Традиція Дев’ята). В групах АА , ці довірені комітети, ще називають їх – “функціональні особи”, є переважно вибраними у групі на окреслений час. Як нагадує нам Традиція Друга Наші лідери – це лише довірені слуги, вони нами не керують”.
Кожна група вирішує про мінімальний термін тверезості для учасників АА, щоб могли бути обраними до якого – не будь служіння. Переважно вимагається тверезість від 6 місяців до 1 року або більше. Кожен представник служби має свій “титул”. Але “титул” в АА (напр. Речник, мандатник, бібліотекар і т.д.) не є джерелом жодного авторитету або захисту, єдине окреслюється служіння та відповідальність.
При виборі служб належить керуватися найголовнішим – це добро групи, коли вибрані особи АА виключно для того, щоб залишився він “сухий”, – не проходить. В часі тривалості служби знання 1 і 2 Традиції – є особливо допоміжне. Група повинна діяти так, щоб службові комісії та комітети та довірені особи виконували свою роботу при мінімальній організації. Погляньте на схему запропонованих функцій у групі.
Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник

Група АА … де все починається
Нижче подані службові ролі, встановлені для багато чисельних груп, щоб служити групі в “ЇЇ домі”, і в дуже широкому суспільстві.
Ведучий повинен знати Традиції і ознайомлювати з умовами проведення зібрань. Вибирається на окреслений час, однак не довше а ніж рік, або від зборів до зборів, в залежності від сумління та культури групи.
Від ведучого очікується, щоб:
1. Дбав про порядок на зборах та дотримував дієвий перебіг зборів.
2. Надавав право голосу, особам що зголошуються до виступів.
3. Має право, на рівні з речником, перебивати виступи або просити про їх скорочення. Так робиться коли виступаючий відхиляється від теми або не говорить про свій власний досвід, а своєю промовою ламає Традиції АА.
4. Подавав тему зустрічі та заохочував до участі інших.
5. Стежив за пунктуальним роз початком та закінченням зібрань.
6. Наголошував про дотримання 7 Традиції, яка добре поєднується з відповідальністю кожного учасника зустрічі.
Від тактовності, вміння і виваженості ведучого залежить в більшій мірі атмосфера пануюча на зборах, добре про це пам’ятати, що коли вибирають таку особу. Натомість ведучий повинен пам’ятати, що він є тим, якого важко не помітити але повинен так це робити, щоб його було як найменше помітно. Покора – це усе, що повинно характеризувати доброго ведучого.

Мандатник – працює в Інтергрупі і в регіоні – і є променем сонця, що з’єднує групу з Конференцією УРО, за допомогою чого групи діляться своїм досвідом і дають можливість висловити загальне сумління групи часом їх називають “сторож Традицій”, ознайомлюються з 3- гаслом АА – наша духовна відповідальність, щоб служити за дарма.
Переважно обираються на двохрічний термін і:
представляють групу на зустрічах Iнтергрупи чи регіону
інформують членів групи про потреби та діяльність групи
отримують та діляться з групою кореспонденцією з УРО, “Джерело”.
Мандатник може також допомагати своїй групі розв’язувати різного роду суперечки, особливо пов’язані з 12 Традиціями. Служачи своїм групам вони можуть користуватися з усієї допомоги УРО АА.
Одночасно обирають заступника на випадок, якщо мандатник не може взяти участі у зустрічах Інтергрупи чи регіону. Належить заохочувати заступника мандатника, щоб ділилися відповідальністю з рівні Інтергрупи чи регіону.

Представник до справ літератури та колпортажу, в групі дбає про те, щоб книжки та брошури, ухвалені Конференцією АА, і куплені (або взяті під реалізацію) у УРО АА, або Інтергрупі, були легко доступні та експоновані на групі. Бібліотекар у групі, може отримати інформацію, та формуляр на замовлення літератури, за адресою: м.Київ, вул. костельна, 17. Тел.:

Робочі зібрання АА
У більшості груп, речник або інша особа (яку обрано до виконання) скликає робочу зустріч, які зазвичай відбуваються щомісяця або щокварталу.
Під час, коли деякі групи часом дозволяють брати участь особам, які не є членами АА, тільки члени групи мають право голосу. Теми зібрання можуть бути:
вибір нових осіб за для служіння в групі чи інтергрупі;
планування зустрічей (відкритих, інформаційних, спікерських, і т.д.)
прийняття та обговорення термінових фінансових питань:
вислухати зауваги мандатника, та інших осіб, що виконують функціональні обов’язки у групі:
розподіл коштів між Інтергрупою, регіоном, і Бюро УРО АА.

Перед голосування є обов’язковим, щоб учасникам були представлені усі факти, які мають відношення до вирішуваного питання. У деяких випадках можна попросити кілька учасників, щоб подумали “за” і “проти” даного (не однозначного та важливого можливо з наслідками) питання, і представили їх на зустрічі. Шлях до прийняття виваженого сумління групи у великих чи малих справах, – це процес, який може довго тривати. Але важливим є щоб погляди меншості або взагалі протилежні думки щодо більшості, були вислухані на рівні з поглядами більшості. У багатьох випадках вони можуть навіть змінити хід справи та подальшої ініціативи групи.
Робочі зібрання зазвичай плануються перед або після звичайних зборів АА. Вони мають тенденцію до неформальності, тому, що звичаї ведення груп АА відрізняють групу від групи. Деякі групи у своїх діях чинять згідно з обмеженими умовами парламентськими, тільки для того, щоб переконатися, що багато з учасників є не освіченими у парламентській процедурі і почувається надміру застрашеними, щоб подати “голос”. Поза цим, існує духовна натура нашої спільноти, (вкладена) окреслена в наших Традиціях і Концепціях, яка вказує нам шлях у широкому полі діяльності.

Структура служб у групі АА
Ведучий
Речник
Скарбник
Мандатник
Представник до літературної комісії
Представник по зв’язкам з ЗМІ
Представник до справ у лікувальних закладах

Речник – координує діяльність інших, що виконують певні службі, і тих учасників групи, які приймають відповідальність з гостинність, літературу, приготування кави, чаю, планування зустрічей та інформації про інші діяльність інших груп. Чим більше речник та інші особи, що виконують певні функції в групі знають про АА як цілість, тим краще виконують свої функції. Чітко пам’ятаючи про Першу Традицію та заохочуючи учасників до ознайомлення з усіма Традиціями, допомагає запевнити здорову атмосферу в групі. Речник повинен бути добрим слугою у всіх напрямках служіння групи.
Кожна група має свої процедури ведення зборів, але якщо інші особи, що задіяні в службах або комісіях не є добре зорієнтовані і від речника очікується, щоб:
оголошував і\або висилав інформацію про важливі дії та події з життя АА
мав в наявності та постійно корегував (стислу та достовірну) список імен, адрес та номерів телефонів учасників групи (після отримання згоди кожного учасника) і\або знав, який з них є досяжний в рамках несення послання 12 коку.
Мав в наявності список річниць (ювілеїв) учасників групи, якщо таким є бажання групи.
Допильновував таблицю оголошень АА, інформаційних бюлетенів та інших інформацій.
Слідкував щоб УРО АА а також інтергрупа чи регіон, були поінформовані письмово про всі зміни адрес, місць проведення зборів або осіб що виконують службові функції у своїх групах.
Приймав та розподіляв звернення про допомогу в темі 12 кроку (хіба, що є визначена особа для цих завдань, що займається координацією дій у несенні послання ё12 кроку.
Інформувати учасників групи про кореспонденцію з інших груп, інтергруп та регіону
Підтримував добрі стосунки з господарем приміщення
Висловлювався від імені групи, на зовні, це значить підтримував зв’язок з місцевими професійними осередком, що мають контакт з алкоголіками якім ще терплять (хіба, що є особа відповідальна за зв’язки з професійними осередками та іншими)
Брав участь в роботі інтергрупи.

Ох ці проблеми групи АА…
Проблеми групи часто вказують на здорову та потребуючу різновид думок поміж учасниками групи. Це дає нам шанс, словами 12 кроку, до “застосування цих умов у всіх своїх ініціативах”.
Проблеми групи можуть мати популярне в колах АА, вираз: “Що група повинна робити з “льотчиками – зальотниками?” у який спосіб можемо виправити спадаюче відвідування зібрань?” “Як можна зацікавити більше осіб до допоміжних робіт у групі?” “Що група має робити, коли хтось з учасників зламає анонімність?” Що робити з чиїмось романтичним нахилом на “тринадцятий крок”? Як можемо вивільнитись від домінування “кривавих дияконів, тих старих аовців, які стверджують, що знають, що є краще для групи”? І в який спосіб можемо схилити тих старих аовців до більш частішого бажання ділитися своїм досвідом у розв’язанні спірних питань групи?”
Майже всі ці проблеми в групі мають свій розв’язок, до якого зазвичай можна дійти за допомогою механізму напрацьованого сумління групи. І важливим є, почуття гумору, моменти заспокоєння, терпеливість, ввічливість, готовність вислухати та почекати – плюс почуття справедливості і довіри у “Силі Більшій за нашу власну” – виявилися більш перспективні а ніж аргументи закону чи особисті погляди.

Традиція Шоста: Група АА неповинна

Співпраця а не об’єднання.
АА – це Світова Спільнота.
Хто керує нічлігом для убогих або іншими лікувальними осередками? АА – не надає жодних медичних чи соціальних послуг. Як спільнота ми не кваліфіковані до надання такої допомоги.
Однак, багато учасників АА служать як штатні працівники у клініках, соціальних службах міста чи лікувальних осередках. Нема нічого подібного до “клініки АА” або “дім АА” – хоча зустрічі АА і спільнота з ініційована учасниками АА є доступна в багатьох з цих місць.
Згідно з 6-ю Традицією учасники і групи АА дбають про те, щоб а ні назва осередку а ні запропонована література або бланк фірмовий не мали назви АА. Не належить використовувати жодних інших назв (таких, як “Дім 12 кроку”), які можуть ввести в блуд та плутанину як учасників АА так і їх прихильників.

Posted in Uncategorized

Парадокси служіння в групі АА

Ця стаття не ставить перед собою мету переповісти основні положення служіння в АА, які прописані в керівництві по служінню в АА та в Дванадцяти Принципах Служіння у світі.
Мета написання цієї статті – розглянути всі  можливі моральні та духовні аспекти, які постають перед кожним членом спільноти, який обрав шлях добровільного служіння в АА.

Нещодавно мені довелося проводити робочі збори в своїй домашній групі АА «Єдність» по питанню служіння, і я з жахом почав розуміти, що не всі молоді члени групи адекватно розуміють про яке служіння йдеться. Не всі розуміють, чому я так настирливо наполягаю на добровільності ротації керівного складу групи та обранні делегата на робочу конференцію РОЗРУ. Тоді мені прийшлося роз’яснювати їм давно доступні моєму розумінню речі. Ця обставина і наштовхнула мене на ідею написати статтю в журнал «Джерело», щоб інформація могла послугувати всім, кого цікавить дана тема.

Що ми знаємо про служіння в АА? Знаємо, що існує дванадцять принципів всесвітнього служіння, знаємо, що існує керівництво по служінню в АА.

Так, ми знаємо про це, і деякі з нас навіть читали ці положення. І про що там йдеться? Керівництво говорить про те, як можна організувати якісну роботу кожної окремої групи. Як обрати керівника групи, заступника керівника, секретаря, скарбника і бібліотекаря. В керівництві доступно описані права і обов’язки посадових осіб. Ця форма керівництва розповсюджується і на інші формальні утворення керівних органів. Перед дванадцятьма принципами всесвітнього служіння стоїть інше завдання. Перший принцип говорить про таке: «У всесвітній діяльності служб АА кінцева відповідальність і найвищі повноваження повинні завжди належати колективній свідомості усього нашого товариства». В такій манері написані і решта одинадцять принципів всесвітнього служіння. А, що робити зі всім цим звичайному члену домашньої групи АА? Що з вище означеного стосується його безпосередньо, а що опосередковано? Як не загубити себе в усій цій лавині правильних слів і термінів? Як почати правильно діяти і мислити? І, щоби розібратися з усім цим, почнемо від самого початку заснування окремої групи АА.

Я прийшов на засідання групи АА в вересні 2002 року. На той момент я навіть і не здогадувався, що я алкоголік, думав, що маю тимчасові проблеми, але сам їх подолаю. Я запізнився на засідання, але свічка вже горіла, а секретар читав преамбулу. На мене це засідання не справило враження. Я очікував якихось наукових одкровень, а почув сповіді залежних від алкоголю людей. При чому, мені здавалося що я пив крутіше і яскравіше ніж вони. Але, після засідання мені запропонували каву, а далі я спитав, чи можна ще раз прийти, бо відчув, що це єдине в світі місце де мене можуть вислухати і зрозуміти. Деякий час я знаходився в полоні свого пост алкогольного егоцентризму, рахуючи, що групу організовують для мене, і все, що на ній відбувається існує тільки для мене. Тоді мені навіть в голову не приходило, що хтось добровільно служить секретарем, хтось скарбником, хтось бібліотекарем, хтось миє чашки, а хтось розставляє стільці. Я тішився своєю вдаваною свободою. Інколи міг прийти на групу, а міг і не прийти. Мене аніскілечки не турбувало, хто і як організовує засідання групи. Та з часом я зрозумів, що всяке дійство має свою ціну, і якщо я хочу щось отримати, то повинен щось від себе віддати. Так, я вільна людина, але, що з цією свободою робити?! Як правильно нею розпорядитися? Вірне розуміння свободи до мене прийшло набагато пізніше. А цей вислів написав на засіданні групи, нещодавно: «Свобода, не окреслена правами і обов’язками веде до анархії». Бо, що насправді, що є істинною свободою? Певно, вільна можливість знаходитись в соціумі і не заважати йому, або не стати перепоною для вільного існування інших людей. А анархія? – це хаос і деструктивна поведінка, направлена на руйнування існуючого порядку. Отже, справжня свобода базується не тільки на правах і обов’язках, але й на відповідальності, совісті і любові до кожної особистості.

Моєю першою спробою досягнути успіхів в служінні – стало миття горнят. Робив це я невпевнено і нікого не питаючи, але ця діяльність чомусь дала мені стійке розуміння причетності до чогось більшого і значущого ніж те, що було до цього. Воно дарувало мені тиху радість і відчуття єднання з товариством АА. Наша група була дуже молодою, ми рахували дні  і місяці тверезості, тому діяли інтуїтивно. Все робилося на групі по-принципу: «Хлопці, хто з вас візьметься за дану справу?», хтось відгукувався на пропозицію, і з рештою добровільно виконував якісь обов’язки перед спільнотою. При чому, не було ніяких строків, або термінів в добровільному служінні. Пам’ятаю, як на одеському святковому Форумі голова УЦО України Валентин (борода) запропонував мені стати єдиним делегатом від всього західного регіону на робочий конференції УЦО, і я погодився. Тоді строк моєї тверезості був 1 рік і 2 місяці, але я розумів, що інформація, яку я привезу з конференції допоможе моїй групі якісно працювати. З того часу, представник від нашої групи був присутній на кожній робочій конференції по служінню для груп АА України, бо я добровільно служив делегатом сім років поспіль. Ми мало, що знали, нам ніхто не міг нічого толком пояснити, але в нас буле стійке бажання здобувати інформацію для виживання та якісного існування нашої домашньої групи. Так ми прожили перші чотири роки. Служили товариству АА як могли, і як уміли. Проводили свої святкові Форуми, приймали участь в заходах, що проводилися в інших містах, та потроху набиралися розуму. Якось, на п’ятому році заснування нашої домашньої групи ми взяли в руки керівництво по служінню в АА і провели свої перші робочі збори. На зборах ми обрали керівний склад групи і делегатів на робочу конференцію УЦО України. З того часу у нас з’явилося розуміння такого поняття, як служіння в АА, з’явилося розуміння необхідності ротації всіх членів групи АА на керівних посадах. Окремі члени нашої групи взяли на себе добровільну відповідальність в служінні АА, а також з’явилася можливість спитати їх за виконану роботу.

Все стало на свої місця. Багато з того, що відбулося навколо нас стало зрозумілим. Поняття права вибору і індивідуальної свободи знайшли своє логічне підтвердження. З одного боку, кожна людина, яка визнає свою залежність від алкоголю і бажає її позбутися може бути членом товариства АА, при чому, її ні до чого не примушують і ні до чого не зобов’язують. Вона може назвати себе любим іменем, або псевдонімом. Вона може прийти на засідання групи коли побажає, і піти з групи коли схоче. З другого боку, для того, щоб було куди прийти, отримати допомогу і одужувати, необхідно, щоб це засідання хтось організував. Ось тут і починає працювати принцип: «Хто не з нами – той проти нас». І з цим, ніби, все зрозуміло. Є люди, які визнають свою причетність до товариства АА і беруть на себе добровільні обов’язки в служінні. Є люди, які не приймають наші прості правила, не розділяють наші турботи. Вони повертаються до минулого способу життя. Є ще люди, які «не вашим – не нашим», яких класик марксизму називав «примкнувшие». За звичай, це ті люди, що не можуть до кінця визначити, що з собою робити. Вони можуть бути або з нами, або повернутися до минулого способу життя. Нажаль шанс на успіх у цих людей є дуже малий. І, в більшій мірі, від колективного розуму групи АА буде залежати куди нахилиться чаша їх терезів. А, як можна зрозуміти де ти і з ким ти? Коли член спільноти АА бере на себе добровільні обов’язки по служінню, він тим самим декларує свою причетність до самого товариства АА. Окрім цього він отримує підтримку Вищої Сили, бо вона завжди прихильна до тих, хто може добровільно щось віддавати на користь усього товариства. Існує така житейська істина: «Для того, щоб щось отримати, потрібно щось і віддати». Все вірно. Той хто бере на себе добровільні обов’язки в служінні АА, насправді, віддає свій вільний час, кошти, а іноді і частину здоров’я, заради досягнення спільної мети. Тому, кожному члену товариства АА необхідно визначитися: чи він з нами, чи проти нас, чи може він тимчасово причетний до товариства АА. Якщо товариство АА і Вища Сила дали мені можливість одужувати і будувати своє нове тверезе життя, то і я щось маю  повернути їм натомість. Погодьтесь, що отримувати щось задарма і не віддячити за це, виглядає якось несправедливо. А, що я можу дати товариству АА? – ділитися своїми знаннями, силами та надіями; служити та доносити наші ідеї до тих, хто все ще страждає від алкоголізму. Якщо я пройшов шлях від миття горнят до служіння в окремих комітетах України, то безперечно можу віддати свої знання тому, хто крокує моїм шляхом. А він, в свою чергу, передасть знання тому, хто буде йти за ним. І тоді, людина яка все ще страждає від алкогольної залежності буде мати куди прийти і отримати шанс на одужання.

м. Івано-Франківськ. Група «Єдність». Віктор К. 04.04.2017 року.

Posted in Із за-кордону Читальня

Звіт на сайті Білого Дому

whitehous3

0 4
Posted in Із за-кордону Галерея ЗМІ Тексти АА Читальня

Архів АА в США

Сьогодні я мав змогу завітати до вашого GSO. (це було до карантину)
Все було стандартно, як і в будь-якому офісі. Якісь зміни, нові люди, перестановки і т.д. Але мою увагу привернула кімната Архіву АА.
Там я помітив дуже цікаві речі, які несуть у собі інформацію про розвиток та становлення нашої Спільноти.
У поле мого зору потрапили великі книги із копіями публікацій у пресі про АА. Це як один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
Ці величезні альбоми свідчать про активність груп АА чи Інтергруп АА у різних містах та штатах.
Кожен альбом це вирізки газетних статей терміном 3 – 5 років, вирізки публікаційі.
Ці величезні альбоми говорять мені про те, що регіональні групи АА чи комітети АА приблизно один раз у місяць подавали до газет інформацію про АА. Офіс самостійно цього не міг би зробити, це не реально… Іншими словами, до цього приклали свою ініціативу сотні людей, а може й тисячі. Люди потратили час, а може й кошти на реалізацію свого 12-го Кроку. Ці люди писали своє бачення у подачі інформації, скоріш за все – не один раз дискутували… помилялися, сподіваюся і визнавали свої помилки… – А в замін вони пересвідчилися в дії те відчуття яке приховане за фразою “Духовного пробудження”.
Духовне пробудження, – як я це розумію, – це впевненість у власних діях, відсутність сорому за минуле, відсутність почуття провини за минуле, це рішучість, відвага та щирість у спілкуванні. Це як тест на комунікацію із оточуючим світом із відновленими власними емоціями та відчуттями. Це чіткість та щирість у викладенні інформації. Це приборкання власного его, щоб при усіх цих зустрічах, розмовах та дискусіях – не претендувати на визнання, похвалу чи винагороду, у той же час – не злетіти емоційно від власних успіхів чи похвал…
Це досягнення поставлених цілей та завдань.
І як завершальний етап – це все треба було зібрати, погрупувати згідно до дати публікацій – посортувати, замовити альбоми, наклеїти… щоб інші могли побачити цей шлях, шлях помилок та успіхів наших попередників.
І про це написано аж у 12-му Кроці, мабуть для того, щоб ретельно опрацювати усі попередні Одинадцять.
12-ий Крок нам говорить: “Досягнувши духовного пробудження у реалізації цих Кроків, ми намагалися донести суть наших ідей до інших алкоголіків та застосовувати їх у всіх наших справах”…
Мабуть в Україні також це можливо, все що для цього потрібно – це відчути “Духовне пробудження”…
Повторюю що – Подача інформації у пресі – це один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
На моє запитання “скільки було опубліковано газетних статей? – у відповідь була мила посмішка… – Порахувати це не можливо.”
P.C.:
В Україні усі тикають пальцем на Америку, що в Америці – 66 345 групи АА !!! – а в Україні – 130…
– A скільки ваша група АА – дала про себе інформацію?
– Чи опублікувала статтю?

0 8
Posted in Тексти АА Форум Читальня

Я вибрав любов, а не війну.

Турботу, а не експлуатацію.

Ніжність, уважність, вважаю краще а ніж бути грубіяном.

Мені дико дивитися на деякі відносини в сім’ях. Де чоловіки цілеспрямовано створюють з милих наречених, безправних в’язнів. В’язнів сім’ї. Будь завиє в такій ситуації. Будь-яка з часом почне мріяти про втечу. Як тільки з’явиться можливість. Як тільки терпіння підійде до кінця.

Кому сподобається бути арештантом? Каторжанин на все життя. Пригнічення, диктат, залякування – погані рішення для сімейних відносин.

Гарчати на дружину легше. Але це одноклітинне адреналінове рішення. Рішення, невідворотно вбиває майбутнє. Грозові хмари образи приховають будь-коли, навіть саме яскравий сонячний день. І навіть опівдні, в будинку стане темно і похмуро. Коли дружина почне ставати сніжноюкоролевою, перетворюючись на отруйний лід. Вбиваючи себе. Руйнуючи оточуючих.

Дружина це найближча людина. Іноді рідніше, ніж мати. Часто надійніше, ніж батько. Це сонечко, яке завжди гріє і любить. І в смутку і в радості воно світить. Це вічний двигун. Це найвідданіший друг, якщо про нього тільки піклуватися. Якщо тільки не сварити її не гарчати до неї, а любити. Дружина це чудоваквітка, яка розпускається, заливаючи красою весь простір будинку. Вонапахне, посміхається, випромінює радість. Її потрібно просто вчасно поливати увагою. Під добрювати ласкавими словами. Виділяти час для того, щоб бути разом. Бути разом серцем.

Як з квітами можна воювати? Що за дурниця. Звідки береться цей ідіотизм? Сильний, упиваючись своєю владою, мучить слабких. Руйнує гармонію, насаджує страх. Навіщо стріляти собі в ногу? Адже це ж твоя родина, твої діти, твоя дружина. Заради чого перекривати собі кисень сімейного щастя, адже ти ж ним дихаєш. Хоча, якщо такі дивні схильності незнищенні, то закономірно доведеться дихати отруйними випарами. Стаючи через власну дурість мучеником.

Що це? Мрія по феодального ладу або вроджена тяга до кріпосного права? Звідки беруться ці гасла, ці установки. зі статуту концтабору?

– Не балувати від слова зовсім. Ніяких квітів, дорогих шмоток, прикрас, зачісок, манікюру, кишенькових грошей. Всі зароблені активи, квартири записувати тільки на себе. Принципово не оформляти офіційних відносин. Всіма витратами сім’ї розпоряджається тільки він – пан. Диригує і контролює. Але управляти не виходить. Так як гроші в основному витрачаються при такому управлінні на себе.

Пріоритет віддається своїм егоїстичним бажанням. Мені, знову мені, все для мене. На шкоду дітям, на шкоду дружині. Діти ж самі ростуть, а дружина раптом стає ошатною і красивою. І само собою вона повинна невпинно, виховувати, мити, прати, лікувати, годувати, ну і працювати. Працювати без відпочинку. А вночі працювати в ліжку. Раптом стаючи богинею любові.

Залишилося над входом в квартиру написати – «Arbeit macht frei». Праця звільняє. Все як у арійців з третього рейху. Не подобаються мої умови – вперед на вихід. Ми ж не розписані. А на руках вже троє маленьких дітей. Виснаженісили, опущені руки, втрачена краса і розбите серце.

Собаки найвідданіші істоти. Але як би собака не любила свого господаря, як би вона його спочатку не обожнювала, будь-яка зірветься з ланцюга і втече, якщо він буде тільки зривати на ній злість. Якщо він перестане зовсім годувати, перестане гладити. Почне регулярно лупити палицею. Сильніше, якомога болючіше. Більше нічого крім ударів, погроз, страху і намордника. Щоб мовчала.

Мабуть деяким подобається упиватися безпорадністю і залежністю інших, раз таке трапляється. Але так доводять до сказу, так викликають розпач. Так руйнують сім’ю і втрачають кращих друзів. Це чудовий спосіб виховати в собі монстра. Власними руками. Бажанням тільки брати множаться портрети Доріана Грея.

Своїм незламним егоїзмом виплекав ненависть. Убив любов, а потім впав у закономірну параною. Життя безпросвітне, кругом суцільний морок! Всі жінки монстри, всі жінки стерви!

Але тьма лише у власній душі. Ця ситуація завжди закінчується цинізмом, який випалює серце. Який вириває крила, закриває дорогу до Неба, і до звільнення. Відправляючи в чергове коло сансари. Так народжуються сухарі, з порожніми очима, з сумним питанням – Чому у мене така доля?

Дівчата завжди залишаються дівчатками. Скільки їм не було б років вони все ті ж. З великими милими очима, з косичками, з довгими віями. Легко довіряють, люблячі вухами. Вони все ті ж хохотушки. Пухнасті кошенята, яких приємно балувати, гладити. Про яких хочеться піклуватися. Радувати свого кошеня одне задоволення. Його хочеться нагодувати, не терпиться взяти на руки, безтурботно погратися з ним. Адже він такий бажаний, такий довірливий. Найкращий у світі.

Милій дівчинці хочеться надарували подарунків, погладити спинку. На неї просто приємно дивитися. Ясне сонечко, рідна дружина прикраса будинку. Її муркотіння робить будинок теплим, затишним, спокійним. Її очі повні ніжного вогню. З них виходить любов, приймаючи такий погляд, хочеться жити, хочеться творити, рухатися вперед, досягати цілей.

Я не воюю з моїм сонечком. І не витоптуюполе квітів, не саджаю на ланцюг самого вірного друга. Мені ближче турбота, а не експлуатація. Ніжність, уважність, я вважав за краще грубості. Сміливість, боягузтва. Я вибрав любов, а не війну. І моє ясне сонечко яскраво світить, моя мила поруч. Всі ці 30 років.

Володимир Іванов

Posted in Форум Читальня Що мені дало АА

У мене немає на це часу…

«Я підрахував свої роки і виявив, що у мене залишилося менше часу на життя, ніж прожито.
Я відчуваю себе такою дитиною, який виграв коробку з цукерками: перші з’їдає із задоволенням, але коли він розуміє, що залишилося тільки кілька, то дійсно починає їсти їх із задоволенням і смакуючи.

У мене немає часу для нескінченних конференцій, присвячених статутам, законам, процедурам і внутрішнім правилам, знаючи, що нічого не буде досягнуто.
У мене немає часу виносити абсурдних людей, які поводяться не відповідно до їх віку.
У мене немає часу на боротьбу з посередністю.
Я не хочу бути на зборах, де накачуються его.
Я не можу терпіти маніпуляторів і опортуністів.
Мене турбують заздрісні люди, які намагаються дискредитувати найталановитіших, щоб захопити собі їх позиції, таланти і досягнення.

Мені залишилося занадто мало часу, щоб обговорювати заголовки. Я не хочу цього, тому що моя душа поспішає. Занадто мало залишилося цукерок в упаковці.
Я хочу жити з людьми, які дуже людяні.
Люди, які можуть сміятися над своїми помилками, які досягли своїх успіхів.
Люди, які розуміють своє покликання і не ховаються від своїх обов’язків.
Ті, хто захищають людську гідність і хочуть тільки можливо на стороні істини, справедливості і праведності.
Це те, що робить життя гідного життя.

Я хочу оточити себе людьми, які знають, як торкатися до сердець інших.
Люди, які через важкі удари життя навчилися рости і зберегли ніжні дотики душі.
Так, я поспішаю, я поспішаю жити з інтенсивністю, яку може дати тільки зрілість.

Я намагаюся не витрачати даремно жодної з цукерок, які мені залишили.
Я впевнений, що вони будуть більш смачними, ніж ті, які я вже з’їв.
Моя мета – досягти кінця, в згоді з самим собою, з моїми близькими і совістю.
Ви думали, що у вас два життя, і раптом ви розумієте, що у вас була і є тільки одна … »

Автор: Маріо Де Арнанде

Posted in Програма АА Тексти АА Читальня

ПРОХОДИМО КРОКИ.

Питання, які потребують чесної відповіді та допомагають у прохо-дженні кроків.

Крок 10:

«Ми проводили і надалі моральний обрахунок, одразу визнаючи скоєні помилки».

  1. Відколи варто, з користю для нас самих і не лише, почати проводити «і далі моральний обрахунок»?
  2. Як часто я повинен проводити обрахунок Десятого Кроку?
  3. Кому я повинен зізнаватися в скоєних помилках? Де, коли, в яких обставинах?
  4. Чи визнання скоєної помилки залагоджує справу і становить реалізацію Десятого Кроку?
  5. Чи зустрічі і розмови зі спонсором можуть мені допомогти в реалізації Десятого Кроку? В який спосіб?

Крок 11:

«Через молитву та медитацію ми прагнули до щоразу більш досконалого зв’язку з Богом, як ми Його розуміємо, про-хаючи лише про пізнання Його волі стосовно нас, а також про силу для її виконання».

  1. Які я знаю молитви (різновиди)? Чи практикую їх? Коли?
  2. Чи бувало так, що я відчував потребу у молитві? Чи молюся? Відколи? Для чого мені необхідна молитва?
  3. Чи я стикався з якимись певними формами медитації? В чому їхня суть і чи користуюся ними?
  4. Ми молитва та медитація це одне і те саме, чи є ці поняття взаємозамінними? Чи бувало, що я розмовляв з Богом (розмова – це діалог, а не монолог)?
  5. Чи і коли, в яких обставинах, відчував я зв’язок з Богом? В який спосіб він проявлявся? Що мені допомагає налагодити цей зв’язок, а що заважає?
  6. В який спосіб я розпізнаю волю Бога? Приклади мого скорення волі Бога або непослуху. Підстави, обставини, наслідки.
  7. Чи робота зі спонсором може мені допомогти в реалізації Одинадця-того Кроку? Як? Чи розв’язав я питання потреби пошуку для себе ду-ховного наставника?

Крок 12:

«Духовно пробуджені в результаті цих Кроків, ми на-магалися нести послання іншим алкоголікам і використовувати ці принципи в усіх наших починаннях».

  1. Як є розумію духовне пробудження? Чи досягнув його? Коли? В чому це полягало?
  2. Чи готовий я допомагати іншим? В чому полягає несення послання і як звучить послання АА? Які знаю форми несення послання в дусі Спільноти Анонімних Алкоголіків?
  3. Чи несучи послання, беручи участь в зустрічах, концентруючись на справах АА, не занедбую дім, родину, близьких, власну роботу, власне здоров’я?
  4. Чи працюю зі спонсором і чи допомагаю іншому алкоголіку в Спільноті АА, як його спонсор? Якщо ні, то чому?
  5. «…застосовувати ці принципи в усіх наших починаннях» – Чи курю я? Чи лікую зуби?
  6. Чи попросив я спонсора про допомогу в пізнанні 12 Традицій та 12 Концепцій? Якщо ні, то чому?
  7. Як розумію і чи погоджуюсь з двома популярними твердженнями: «Щоб мати – потрібно давати» та «Якщо тверезість не народжує тверезість, це означає, що її не було, або вона померла як дерево, що засохло перш ніж розквітло, позбавлене життєдайного середовища»?
  8. Чи вважаю, що я є в Спільноті АА назавжди, чи це перехідний період?
Posted in Програма АА Тексти АА Читальня

Проходимо Кроки № 7-8-9.

Питання, які потребують чесної відповіді
та допомагають у проходженні кроків

КРОК 7: Ми смиренно звернулися до Нього з проханням прибрати наші недоліки.

1. Чим є смирення і як я його розумію?  Чи розумію різницю між смиренністю та приниженням. Чи належить соромитися смиренності? Чи можна її навчитися?

2. Чи прошу про допомогу в чомусь, з чим не можу дати собі раду, чи може хочу, щоб хтось зробив щось замість мене? Чи я певен, що вже виконав свою частину роботи (завдання)?

3. Чи вірю, що Бог усуне мої недоліки без будь-якої участі з мого боку?

4. Що я мушу, або повинен зробити, щоби дійти до смиренності, а не висувати лише список побажань?

5. Чи маю я приклади конкретних вад, слабких сторін, недоліків, від яких Бог мене звільнив?

6. Чи знаю, що те, чого я хочу, не завжди є тим, чого я дійсно потребую?

7. Чи можу очікувати допомоги спонсора в реалізації цього Кроку? Якої?

КРОК 8: Ми стали Ми склали список осіб, яких скривдили, та стали готовими відшкодувати їм усім.

1. Чи скривдив я кого-небудь за все своє життя? В який спосіб? Конкретні приклади.

2. Чи вважаю я, що «щось винен» людям, яких скривдив, в сенсі матеріальному, маральному або будь-якому іншому?

3. Чи вважаю я, що деяким скривдженим особам відшкодовувати не мушу, бо вони також скривдили колись мене, а отже ми квити?

4. Чи є готовий відшкодувати скривдженим особам? Як я дійшов до цієї готовності? Можливо, в який спосіб збираюся побудувати в собі цю готовність? Коли збираюся це зробити?

5. Чи розумію, та як, речення: Відшкодування існує для жертв, а не для катів? Чи я згоден з ним?

6. Чи вважаю, що повинен вписати себе в список скривджених осіб? Якщо так, то за що, в який конкретно спосіб і хто мав би мені відшкодувати?

7. Чи під час складання списку скривджених я ловив себе на спробах «умисного забування»? Чи розумію, що моя нескінченна нестача готовності, є черговою неравдою?

8. Чи маю якісь думки щодо відшкодування скривдженим особам, які вже померли, або з якими повністю втратив зв’язок, бо, наприклад, мешкають в іншій країні і я не знаю їхньої адреси, телефону?

9. Чи маю якісь думки щодо відшкодування своїм дітям? Конкретні приклади.

10. Чи в роботі над 8 Кроком мені може допомогти спонсор, або хтось інший? Якої допомоги я потребую?

КРОК 9: Ми відшкодували особисто усім, кому це було можливо, за винятком тих випадків, коли це б завдало болю їм або іншим.

1. Чи відшкодування це те саме, що вибачення, і чим є вибачення? Чи може бути повним відшкодуванням те, що я не пиячу та беру участь у зібраннях АА?

2. Багато разів я звинувачував своїх близьких у тому, що це через них я пиячу. Чи сказав я їм ясно та виразно, що моє пияцтво ніколи не було їхньою провиною?

3. Чи можна здійснити відшкодування електронною поштою, смс-повідомленням чи факсом?

4. «…усім, кому це було можливо…» – які випадки (конкретно) вважаю за неможливі?

5. Чи можливість зашкодити «їм або іншим» в процесі компенсації стосується лише випадків шлюбних зрад?

6. Мої невдалі спроби відшкодування: що пішло не так, які вчинив помилки, чому вони виникали?

7. Чи я склав якийсь реалістичний план відшкодування? Чи перед початком реалізації 9 Кроку я забезпечив собі допомогу і підтримку спонсора?

Posted in Форум Читальня Що мені дало АА

12 цитат з нашого життя ))

1 . Не забувайте викидати сміття … з відра … з голови … з життя ! ..
2 . Коли ваші справи йдуть погано – просто не ходіть з ними.
3 . Самий хороший вчитель в житті – досвід. Бере , правда , дорого , але пояснює дохідливо .
4 . Якщо помилку можна виправити – значить , ти ще не помилився.
5 . Дякуємо тим людям , які увійшли в моє життя і зробили його прекрасним. І ще , спасибі тим людям , які вийшли з мого життя, і зробили його ще кращим.
6 . Завжди знайдеться хтось , кому не подобається те , що ти робиш. Це нормально . Всім підряд подобаються тільки котята.
7 . Якщо хтось на вас лається , злиться або ображається – задавытьрозчавте його своїм позитивом.
8 . Своє життя треба влаштовувати до тих пір , поки життя не почне влаштовувати тебе .
9 . Не хочу вас засмучувати , але у мене все добре !
10 . На граблі не наступаю. Я вже по них танцюю !
11.Рецепт молодості : радійте кожній дрібниці і не нервуйте через кожну сволоту.
12 . Найкращий день – це СЬОГОДНІ!
———————————–
– Любий, ти навіщо пишеш на сайті анонімних алкоголіків, що ти закодувався, що тобі погано, що ти сумуєш за пляшкою?!
Навіщо людям брешеш?! Ти ж ніколи не пив!
– Ти просто не уявляєш , яке у цих людей СПІВЧУТТЯ !
————————————
Якщо в пеклі буде Інтернет, багато хто навіть не помітять, що вони померли.

Posted in Програма АА Тексти АА Читальня

Все знаю, але нічого не діє?…

Я все знаю

Все знаю, але нічого не діє. Програма АА … Як таке може бути?…
Хто-хто а я, це дуже добре знаю. Вже кілька років я відвідую збори АА, читаю на зібраннях кроки та традиції. Це все видається просте та зрозуміле. Але чи насправді?…
Наприклад дуже часто я маю переконання, що роблю щось добре та корисне, що маю рацію і досягнув те що хотів. Тільки для чого моє самопочуття є погане? Чому відчуваю неспокій? В чому маю несмак, і чому маю бажання виправдовувати свої переконання (рації). Чи мої переконання насправді приносять мені користь?… Ні?… Але, якщо я маю рацію!… І звідкіля ці сумніви?…
Я почув від свого спонсора: “Нашим завданням є постійне виконання волі Бога, і служіння іншій людині”. Першу частину цієї фрази я розумію, тільки як часто мені важко прочитати волю Бога відносно мене… І як часто, абсолютно несвідомо, комбінуючи, використовую для себе. Але вже мені трохи легше з тим. Щораз частіше погоджуюся зі світом. Але служіння іншій людині? Але так, я можу допомагати іншим, нести послання. Бути услужним, якщо це мені відповідає, якщо я цього хочу, якщо маю час, якщо когось люблю, якщо маю з цього відповідну користь… , якщо маю рацію… останнім часом я злюся, тому що хтось зробив щось, в моєму домі, без моєї згоди і що це мені не відповідає. Це ж я мав рацію і розповів її. Тільки звідки цей несмак?… Звідки неспокій, і ця тягуче-густа, туманна атмосфера поміж нами? Служіння іншій людині?… спонсор мені сказав: “Задумайся, як у цій, власне у цій ситуації, можеш служити іншій людині?”… “У цій також? – запитав я. “Так!…у кожній ситуації!” але ж як?…, але ж він зробив наперекір мені – в мене аргументи, “задумайся”, я почув, “А чи можеш відпустити свої аргументи в ім’я служіння іншій людині?… Чи твої аргументи є насправді такими важливими відносно спільних дій за для добра інших?… Якщо відійдеш від своїх рацій, тоді можливо атмосфера поміж вами буде краща.”

03-08-02