Форум

Share:
Notifications
Clear all

Якщо вам пощастить...

Gora
 Gora
(@gora)
Member
Якщо тобі пощастить...
- Якщо тобі пощастить, ти залишишся один. Зовсім один, коли нікого не буде поруч, і доведеться шукати опору на землі тільки у собі.
- Якщо тобі пощастить і це станеться в правильний час, життя вдарить по тобі як цунамі, щоб розколоти як горіх і дістати ядро.
- Якщо тобі пощастить і буде правильний час, тобі буде дуже боляче. Так боляче, що цей біль майже змусить померти, а потім допоможе переродитися зсередини.
- Якщо тобі пощастить, ти будеш так плакати, як в останній день Помпеї. І ці сльози нічим неможливо буде стримати. Але через них прийде звільнення, а потім і справжнє життя.
- Якщо тобі пощастить, ти станеш вразливим і прив'язуватимешся до справжніх друзів. І ніяк не зможеш це приховати. У критичних ситуаціях ти зрозумієш, хто з тобою, а хто ні.
- Якщо тобі пощастить, ти розчаруєшся в людях, ідеях, вчителях і добрих чарівниках. І переживши це, зможеш сприймати реальний світ.
- Якщо тобі пощастить і буде правильний час, тобі навіть ні в кого буде запитати поради. Зовсім ні в кого. І доведеться знайти внутрішній компас.
- Якщо тобі пощастить, у тебе не залишиться грошей. І доведеться включати мізки, щоб заробити їх, а може навіть створити власний успішний бізнес.
- Якщо тобі пощастить, у тебе буде дуже багато грошей і ти пізнаєш усю глибину відчаю, коли розвіється ілюзія, що щастя в грошах.
- Якщо тобі пощастить, далеко не всі будуть любити тебе. А окремі особини навіть ненавидітимуть. І потрібно буде налаштувати внутрішню систему цінностей. Тоді тобі буде наплювати на те, що про тебе думають інші.
- Якщо тобі пощастить, ти зіткнешся з коханням. І буде дві правди. Її і твоя. І ти відчуєш дзвінкий простір між окремими світами, які ледь торкаються одне одного. Так ти навчишся співіснувати з іншим світом і розуміти свою половинку.
- Якщо тобі пощастить, ти зможеш все це витримати. І знайти спосіб для власного переосмислення. Відчуєш ту внутрішню алхімію, яка робить з болю – красу, зі злості –смиренність, зі страху — відвагу до дій. А з радості – надихаючий приклад, який провину і сором вичищає з душі, як двірник вимітає старе сміття. А шрами на серці перетворює у нові двері.
- Якщо тобі пощастить і буде правильний час…
© Аглая Датешидзе
This topic was modified 5 місяців ago by Taras
Quote
Topic starter Posted : 07/10/2020 8:10 pm
Gora
 Gora
(@gora)
Member

Життя - це як подорож поїздом.
З великою кількістю зупинок , зміною маршрутів і навіть аварій.
З народження ми сідаємо в поїзд з нашими батьками і думаємо, що будемо в цій поїздці з ними завжди. Але одного разу вони виходять, а ми продовжуємо подорож без них.
Час іде, в вагон підсідають інші люди. Деякі стануть дуже важливими для нас, можливо, навіть залишаться до самого кінця поїздки. Хтось буде виходити з вагону, назавжди залишаючи поряд з нами пусте сидіння. А хтось — щезне на станціях настільки непомітно, що ми навіть не помітимо, що на їх місцях сидять вже інші люди.
Ця поїздка буде повна радості, суму, чекань, надій, зрад, прощень, розчарувань, захоплень, вітань і прощань. В якісь моменти ми будемо думати про те, щоб нажати на стоп-кран, або пересісти в інший вагон, а часом будемо із задоволенням дивитись у вікно і цікавитись новими ввійшовшими пасажирами.
Головна таємниця поїздки: ми не знаємо, на якій станції нам прийдеться зійти. Потрібно просто насолоджуватися поїздкою самим і робити її комфортною для пасажирів, які сидять поруч.
Це важливо . Адже, коли ми досягнемо своєї кінцевої станції, потрібно, щоб люди, які продовжать дорогу, відчували, що наше місце опустіло, і у них залишились чудові спогади про того, хто тут тільки що сидів...
Марк Ентоні

This post was modified 5 місяців ago by Gora
ReplyQuote
Topic starter Posted : 31/01/2021 3:06 pm
Taras
(@taras)
Member

Життя у тверезості - це відчуття усіх станів, відчувати себе та реагування на свої стани.
Це як погода.
І за нами завжди залишається право вибору!
Ми завжди можемо обирати, у нас є для цього все необхідне.
- Анна, - це не лише до тебе...
Або ми вишукуємо позитиви та ловим моменти задоволення, або піддаємся понурим тонам...
Я наприклад полюбив дощ...
Як падав дощ, я брав парасольку та йшов гуляти...
І я бачив світ іншим а ніж у сонячну днину.
іншим виглядає парк.
Зовсім по-іншому місто Львів, особливо в передвечірній час.
У такі моменти я часто запитував себе: - "А що я можу/хочу хорошого зробити сьогодні?"
У такі моменти я часто складав якісь плани та бачення на перспективу.
Відповідь сама прилетить...
І не одна...

ReplyQuote
Posted : 09/05/2021 9:32 am
Share: