Категорія: Галерея

Донесення ідей у місцях позбавлення волі.
У суботу – я мав змогу в друге побувати на відкритому зібрання АА у Польській тюрмі.!!!
Зібрання відбуваються кожної другої суботи.В трьох різних камерах встановили скайп.Це просто відкрите зібрання АА. Для тих хто будучи засудженим, – працюють по Програмі АА (алкоголіки та наркомани).
Наведу статистику щоб краще описати зібрання:В одній камері 8 осіб в іншій 11. третя камера – 5 осіб. Всього у скайпі підключених 25 користувачів.
Тема 9-й Крок.
Серед підключених також кілька мамочок чиї сини знаходяться за гратами. Психологи та один вихователь. Хтось ділить як проробляв Кроки, хтось ні. Були особи що недавно потрапили до в’язниці та виявили згоду працювати по Програмі. Які відчуття переважали при реалізації Кроків.Жесть…
Ніякого ниття !!! Ніякого Жалю !
Один із новеньких у Програмі, почав говорити і заплутався у термінології, і після нього взяла слово пані психолог, яка пояснила термінологію навівши приклади відчуттів та підтримавши особу яка висловлювалася, – фразою “що усі плутають термінологію, і я навчалася 3 роки теж плутала довший час і мені складно було це запамятати”.
Надзвичайно тепла та дружня атмосфера відкритого зібрання.
І мамочки, засуджених, теж говорили про свої пізнання у групах Ал-Анон та ДДА, про свої помилки та хибні уявлення.
Чітко по Програмі, про власні відкриття та про порівняння минулого розуміння з теперішнім.
Просто суперове двох-годинне зібрання АА у Скайпі!

… а точніше, як я розумію роль “служителів” в АА.
Всю суть бути “у служінні” мені було пояснено на реальних подіях приблизно за 3 години. І я це спробую зараз описати.
Отже:
Це було приблизно 2000-2002рр.
Мій спонсор на той час, був делегатом в Раді АА Польщі. (аналог УЦО АА) та приятелем директора БСК. І на черговому засіданні, куди ми не теж запросили в якості спостерігача, – були якісь дебати, якесь питання не розглянули, через брак інформації. Але як Інформація для присутніх прозвучало, що є який хлопець на ім’я Пьйотр, з хорошою пропозицією для АА.
А коли все закінчилося, нас в офісі залишилося 6-8 осіб. Я теж долучився до прибирання… І тут, мій спонсор, згадав про цю інформацію, і добавив, – що це було круто прояснити деталі і можливо запросити того чоловіка до співпраці. Директор БСК сідає за телефон 3-5 дзвінків і виясняє, що той чоловік (Пьотр) буде ввечері на якомусь ювілеї групи АА, десь біля Варшави. Хвилин через 20-30 ми вже сиділи в мінівені і гнали саме на те ювілейне зібрання.
В той час, я перебував в легкому шоці від своєї тверезості, круговерті подій та й від перебігу всього що відбувалося, тому не вдавався у деталі. Я мав ночувати у свого спонсора, і на все реагував спокійно.
Ми їхали десь більше години. Звичайно на те зібрання ми запізнилися. Але з місцевих “хтось” впізнав Директора БСК, і йому надали слово. Він висловив коротке побажання та подарував комплект літератури та 5-8 різних випусків журналу АА Польщі “Zdroj”(аналог нашого журналу Джерело) – які завбачливо прихопив із собою. Ми по колу швиденько представилися… Це було звичайне(для Польщі) ювілейне відкрите зібрання АА. Гостями були Ал-Анон, Алатін, ДДА, та хтось з місцевих соціальних служб. А після завершення, – був концерт та цікава забава, з танцями та піснями.
Мені було надзвичайно комфортно та спокійно нехважаючи на те, що я знав лише кілька осіб. Всього присутніх було десь 50-60 осіб.
І коли вже свято закінчувалося, Директор попросив чи можна порозмовляти з Пьотриком, чи він має час та бажання? – , заради якого ми подолали більше 100 км.
Ми перейшли в якийсь відокремлений офіс. Нас було четверо. Я, мій спонсор, директор БСК, і Пьйотр, – заради якого ми туди приїхали.
Я сьогодні точно не пам’ятаю про яку ж таку ініціативу йшлося. Але я знаю точно що вони дломовилися!!! Пригадую що десь років 10 поспіль, я часто зустрічав Пьйотра в офісі БСК. Він неодноразово приїздив і у Львів, і у Луцьк, Київ та Житомир.
Так до чого це я?
Ага, так от, – ця подія закарбувалася в моїй пам’яті. Це мені був наданий урок “служіння”.
Що люди з ініціативами не зобов’язані ходити із своїми ідеями та пропозиціями на “поклон” до “обраних”. А обрані служителі повинні цікавитися ініціативами, та спільно втілювати хороші ідеї та помисли.
З повагою
Дідусь Тарас.

P.S.: І я вважаю, що саме завдяки таким діям у Польщі на сьогодні 2 700 груп АА.!!! в Україні кажуть лише – 130…

Цей варіант Традицій для використання у родині був опублікований в одній зі статей журналу «Grapevine» в кінці 60-х років.

1. Єдність сім’ї повинно стояти на першому місці. Іноді це означає, що доведеться поступитися тим, що я хочу заради загального блага.
2. У нас немає поняття «глава сім’ї». Кожен з нас не менш важливий, ніж інший. Рішення, що впливають на сім’ю, приймаються разом, і кожен ділиться своїми почуттями. Зрозуміло, кожному з нас надано право власного рішення в питаннях, що не стосуються інших членів сім’ї.
3. Єдиною умовою членства в сім’ї є бажання бути її частиною. Кожен член сім’ї відповідальний за свою поведінку.
4. Кожен член сім’ї має право «бути ким захоче і робити що хочу» за винятком тих випадків, коли це впливає на когось з членів сім’ї або всю сім’ю загалом.
5. У кожного члена сім’ї є лише одна головна мета – жити своє життя таким чином, щоб привносити радість Богу та інших членів сім’ї.
6. Жоден з членів сім’ї не має права давати будь-які зобов’язання за всю сім’ю, не заручившись згодою всіх членів сім’ї.
7. Кожен член сім’ї є відповідальним за надання підтримки сім’ї. Це включає в себе такі обов’язки, як прибирання, приготування, покупки для будинку і т.п. Внесок жодного з членів не рахується більш-менш важливим, ніж внесок будь-якого іншого.
8. У кожного члена сім’ї є якісь здібності або таланти, і вони можуть бути використані на благо всім іншим. Жоден з членів не має права вимагати винагороди за ці здібності і таланти.
9. Жоден з членів сім’ї не має більшого «авторитета», ніж інші члени; але існують обов’язки і справи, якими слід займатися заради блага всієї родини.
10. Кожен член сімейства має право на свою думку щодо речей, які не стосуються цієї сім’ї. Однак, інші члени сім’ї не зобов’язані погоджуватися з цією думкою або ж брати участь в сторонньої діяльності. При цьому кожен член сім’ї повинен пам’ятати, що їх дії впливають на репутацію всієї родини.
11. Жоден з членів сім’ї не керує іншими в питаннях переконань і методів. Кожен має право говорити за себе, але не за всю сім’ю.
12. Принцип сімейної згуртованості завжди важливіше індивідуума. У деяких питаннях членам сім’ї доведеться погодитися не погоджуватися. «Ми можемо постаратися припинити пред’являти не резонні вимоги до тих, кого ми любимо. Ми можемо продемонструвати доброту там, де раніше цього не робили »
    ЯК ЦЕ БАЧИТЬ БІЛ

Сьогодні я мав змогу завітати до вашого GSO. (це було до карантину)
Все було стандартно, як і в будь-якому офісі. Якісь зміни, нові люди, перестановки і т.д. Але мою увагу привернула кімната Архіву АА.
Там я помітив дуже цікаві речі, які несуть у собі інформацію про розвиток та становлення нашої Спільноти.
У поле мого зору потрапили великі книги із копіями публікацій у пресі про АА. Це як один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
Ці величезні альбоми свідчать про активність груп АА чи Інтергруп АА у різних містах та штатах.
Кожен альбом це вирізки газетних статей терміном 3 – 5 років, вирізки публікаційі.
Ці величезні альбоми говорять мені про те, що регіональні групи АА чи комітети АА приблизно один раз у місяць подавали до газет інформацію про АА. Офіс самостійно цього не міг би зробити, це не реально… Іншими словами, до цього приклали свою ініціативу сотні людей, а може й тисячі. Люди потратили час, а може й кошти на реалізацію свого 12-го Кроку. Ці люди писали своє бачення у подачі інформації, скоріш за все – не один раз дискутували… помилялися, сподіваюся і визнавали свої помилки… – А в замін вони пересвідчилися в дії те відчуття яке приховане за фразою “Духовного пробудження”.
Духовне пробудження, – як я це розумію, – це впевненість у власних діях, відсутність сорому за минуле, відсутність почуття провини за минуле, це рішучість, відвага та щирість у спілкуванні. Це як тест на комунікацію із оточуючим світом із відновленими власними емоціями та відчуттями. Це чіткість та щирість у викладенні інформації. Це приборкання власного его, щоб при усіх цих зустрічах, розмовах та дискусіях – не претендувати на визнання, похвалу чи винагороду, у той же час – не злетіти емоційно від власних успіхів чи похвал…
Це досягнення поставлених цілей та завдань.
І як завершальний етап – це все треба було зібрати, погрупувати згідно до дати публікацій – посортувати, замовити альбоми, наклеїти… щоб інші могли побачити цей шлях, шлях помилок та успіхів наших попередників.
І про це написано аж у 12-му Кроці, мабуть для того, щоб ретельно опрацювати усі попередні Одинадцять.
12-ий Крок нам говорить: “Досягнувши духовного пробудження у реалізації цих Кроків, ми намагалися донести суть наших ідей до інших алкоголіків та застосовувати їх у всіх наших справах”…
Мабуть в Україні також це можливо, все що для цього потрібно – це відчути “Духовне пробудження”…
Повторюю що – Подача інформації у пресі – це один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
На моє запитання “скільки було опубліковано газетних статей? – у відповідь була мила посмішка… – Порахувати це не можливо.”
P.C.:
В Україні усі тикають пальцем на Америку, що в Америці – 66 345 групи АА !!! – а в Україні – 130…
– A скільки ваша група АА – дала про себе інформацію?
– Чи опублікувала статтю?