Категорія: ЗМІ

AA інформує про себе

Posted in ЗМІ про АА

ПРИГРІЛА «ЗЕЛЕНОГО ЗМІЯ» 06.12.2006

06.12.2006 Пригріла «зеленого змія» Ліндсей Лохан.
Якби Ліндсей Лохан і не знялася у своєму чи не найвідомішому фільмі «Погані дівчиська», таке прізвисько до неї однак приклеїлося б. Адже в ліжку цієї 20-річної дівчини перебувало вже мало не пів-Голлівуду. Це і син Джона Леннона Шон, Колін Фаррел, Леонардо Ді Капріо і багато інших знаменитостей, інколи мало не вдвічі старших! Та й сама красуня не заперечує, що вже пройшла і Крим, і Рим. «Здається, що я прожила вже п’ять життів, хоча мені тільки 20», — бідкається Ліндсей.

Важко заперечити щось дівчині, на яку замолоду звалився такий тягар слави. А тепер Лохан спіткала ще одна проблема, через яку зазвичай проходять голлівудські зірки. Зараз «погане дівчисько» лікується від алкоголізму. Для боротьби iз «зеленим змієм» актриса відвідує товариство анонімних алкоголіків. Про це офіційно повідомила представник актриси Леслі Зелнік, повідомляє видання «Голлівуд». Бідолашній печінці зірки можна лише поспівчувати. Адже раніше Лохан нерідко потрапляла в лікарні через проблеми з харчуванням. Нагадаємо, що бідолаха, намагаючись досягти худих голлівудських «стандартів», так вимучила себе дієтами, що періодично лікувала то анорексію (коли їсти зовсім не хочеться), то булімію (звірячий апетит). Вона з жахом згадує, як мучилася тоді від болю в печінці.

Одначе зі здоровим способом життя актриса так і не подружилася. Нещодавно Ліндсей бачили в одному з нічних клубів Лос-Анджелеса в компанії ще двох не пай-дівчаток – скандальної світської левиці Періс Хілтон і нині розлученої матері двої дітей Брітні Спірс. Після закінчення вечірки в готель, де зупинилася Ліндсей Лохан, викликали бригаду лікарів швидкої допомоги. Як стверджують деякі співробітники готелю, актриса була п’яна мов чіп. Сама ж Лохан пізніше сказала на це, що ще «не довела себе до стану Мерилін Монро» (білявка, як відомо, була патологічно небайдужою до випивки), і в неї був лише напад мігрені. Та хто ж у це повірить!

https://www.umoloda.kiev.ua/number/813/119/29596/

Posted in ЗМІ про АА Форум Читальня

до 2005 р.

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilst … Дванадцять кроків» назустріч собі
Не можеш допомогти собі сам, звернися до… алкоголіка, котрий кинув пити
Тетяна Топчій
3 листопада, 1998 – 00:00

Алкоголік майже в усіх асоціюється зі зруйнованою печінкою, але не в усіх із глибоким почуттям провини, яке він відчуває. Хворому алкоголіку кричать, що в нього немає сили волі, але ніхто як слід не розуміє, що традиційне «взяти себе в руки» в боротьбі з однією з найскладніших хвороб стає абсолютно безперспективним

Антуан де Сент-Экзюпері,«Маленький принц»

Легенди, міфи, казки, пісні зберегли в собі ще з давніх часів згадки про алкоголь. У вавилонському епосі говориться, що винний виноград було подаровано землі, як пам’ять про грішних богів. А в Стародавній Греції не шанували надмірне пияцтво й називали варварами тих, хто не розводив вино водою. Втім, саме греки створили бога вина, відомого Бахуса. У значно пізніший період історії людства саме Бахус удостоївся безлічі літературних (особливо поетичних) присвят. Що ж, великі також визнавали цього бога… А може, вони були просто хворі?

Наша охорона здоров’я, зокрема наркологія, дуже часто намагалася лікувати алкоголіків лише медикаментозними засобами. Після проходження детоксикації (очищення організму від алкоголю) хворого могли помістити в диспансер, де він проходив трудотерапію та прослуховував лекції про шкоду пияцтва. При бажанні хворого «підшивали» (у такий спосіб формуючи страх перед вживанням дози спиртного), кодували, гіпнотизували, застосовували електросон й інші методи. Проте часто, вийшовши з лікарні, колишній пацієнт відчував бажання відзначити свою виписку біля найближчого пивного кіоску чи в лікеро-горілчаному відділі. Пияцтву оголошували нескінченні бій, але поле бою ставало дедалі ширшим. І ці чоловіки й жінки часто навіть самі собі не зізнаються в тому, що в них є проблеми з алкоголем…

Глеваха. Середа. Цього дня наркологи Київського обласного наркологічного диспансеру зазвичай переобтяжені роботою — завезенням. Міліцейські машини привозять на «перевиховання» тих, на кого вже не діють «добрі слова». Черга до кабінету судової медичної експертизи. За дверима цього «чистилища» безліч паперових тек, у яких заархівовано людське падіння. Алкоголь і наркотики часто стають тим спусковим важелем, який штовхає людину на крадіжку, образу, вбивство… Вони роблять людину байдужою до себе й до оточуючих, деградуючою й навіть аморальною…

У наркодиспансері у Глевасі є кілька відділень, чоловічих і жіночих. І життя там, скажемо відверто, не мед. На це ви можете заперечити — «А що їм, алкоголікам, ще потрібно. Самі докотилися». На такий зневажливо-осудливий тон багато хто з нас переходить, коли йде мова про людей, котрі слабують на одну з найпідступніших хвороб — алкоголізмом. Так, алкоголізм — хвороба, а не порок — так вирішила Всесвітня організація охорони здоров’я ще 1951 року. Його віднесено до переліку інших хронічних і смертельних захворювань і визнано хворобою не лише тіла та психіки, а також людського духу.

Авжеж, у наркодиспансер не потрапляють усі хворі на алкоголізм. А самі алкоголіки часто думають, що вони хворі на що завгодно, тільки не на алкоголізм, називаючи «алконавтами» друзів «по нещастю», котрі валяються під парканом. А що стоїть за цією впевненістю й бравадою? Сором, розчарування, страх. А також цілковите нерозуміння того, як саме діє ця хвороба. Алкоголік майже в усіх асоціюється зі зруйнованою печінкою, але не в усіх із глибоким почуттям провини, яке він відчуває. Хворому алкоголіку кричать, що в нього немає сили волі, але ніхто як слід не розуміє, що традиційне «взяти себе в руки» в боротьбі з однією з найскладніших хвороб стає абсолютно безперспективним. Алкоголіків, котрі клянуться своїми дітьми, що більше не питимуть, звинувачують у повній бездушності й деградації, не враховуючи при цьому, що потяг до спиртного, як один із симптомів хвороби, сильніший навіть за відповідальність перед сім’єю…

Алкоголізм, як прогресуюча й така, що призводить до смерті, хвороба, захоплює людину в полон. Вона керує її життям.

Ми дуже часто чуємо фразу: «Всі п’ють, і я п’ю». Таке ставлення до алкоголю в нашому суспільстві сприяє тому, що алкоголіків стає дедалі більше. Ми бездумно обдаровуємо наших нащадків «нетверезими генами», які вже в зародку роблять дітей алкоголіками.

Відомо, що слов’янському способу мислення й дій притаманна певна інертність. На щось подібне наштовхнулася спочатку й нова програма лікування, привезена з Америки торік улітку. Метод лікування засновано на програмі одужання алкоголіків у товаристві «Анонімні алкоголіки» й використовує своїм основним інструментом групову психотерапію. У США це найпоширеніша методика для лікування в медичних закладах і клініках.

Торік улітку на базі диспансеру в Глевасі пройшли підготовку перші професіонали з лікувальних закладів України. Механізм було запущено, і з’явилися перші психотерапевтичні групи у Глевасі, Чернігові, Полтаві. До речі, за декілька років до створення цих груп уже проводилось анонімне лікування алкоголіків у Львові та Одесі. Незаперечність репутації методики у дружній нам державі та позитивні результати перевірки її в наших умовах переконали Міністерство охорони здоров’я в тому, що програма справді потрібна. Цього літа курс підготовки наших фахівців було повторено, і консультанти з терапії «12 кроків» з’явилися в Ірпені й Полтаві.

«Терапія передбачає реабілітацію на всіх рівнях (тобто фізичному, психічному, соціальному й духовному). Раніше жодна така методика не зачіпала, приміром, питання духовного розвитку людини», — говорить психолог диспансеру Олександр Авдеєв.

І зауважте, це не програма релігійного зцілення, а психотерапевтична методика. Вона — не панацея, але дозволяє підійти до проблеми алкоголізму по-новому. Результат її роботи — в очах перших пацієнтів. Це очі людей, сповнених надії та бажання жити тверезо.

Новий підхід методики полягає в тому, що предметом аналізу стають почуття провини та образи, стосунки з оточуючими. Хворі алкоголіки переконуються, що їхній потяг до спиртного — симптом підступної хвороби. Вони визнають, що єдиний метод одужання — не торкатися ніякого спиртного взагалі, хоча й назавжди, як це не парадоксально, залишаючись алкоголіком… Ці принципи цілком подібні до принципів товариства «Анонімні алкоголіки», яке стає широко відомим у нас в Україні. Ще на початку століття алкоголіки зрозуміли: аби залишатися тверезими, їм необхідно спілкуватися між собою. З цієї ідеї й виросло всесвітнє товариство. В інших країнах його членів залучають до роботи в медичних закладах на кшталт наших наркодиспансерів. Необхідність у цій традиції з’явилася й у нас. Тверезі алкоголіки приїжджають допомагати у Глеваху, де працюють психотерапевтичні групи для бажаючих лікуватися за новою програмою.

Глеваха. Середа. Цього дня наркологи Київського обласного наркологічного диспансеру переобтяжені роботою — завезенням. Міліцейські машини привозять на «перевиховання» у Глеваху тих, хто вже досяг свого дна. Ясна річ, ніхто ще не підраховував, скільки людей відчувають власне дно через те, що вони алкоголіки. Не у вині справа.., а в тому, що ми — люди, й наша недосконалість робить нас вразливими для різноманітних «замінників щастя». Для когось таким став алкоголь, — коли на світ приємніше дивитися крізь денце наповненого вином келиха. Адже сказав хтось, що «наше щастя — в наших руках». І, напевно, він не мав на увазі чашу, по вінця наповнену даром міфічного Бахуса.

№210 03.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов’язкове. © «День»

Тетяна ТОПЧІЙ, студентка Інституту журналістики Догори

Posted in Із за-кордону Галерея ЗМІ Програма АА Тексти АА Форум Читальня

Скільки нас ?

Posted in ЗМІ Тексти АА Форум Читальня

ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

(Для посібника з групи)

Перший громадський інформаційний комітет (П. І.) в А.А. було утворено Радою загальної служби (GSO) у 1956 р. На той час у наших документах було змінене та виправлено наступне твердження “громадська діяльність руху А.А.- в інформаційній політиці». Ось як було написано та затверджено Генеральною конференцією з питань обслуговування А.А.:

У всіх зв’язках з громадськістю, єдиною метою А.А. є допомога все ще страждаючим алкоголіки. Завжди пам’ятаючи про важливість особистої анонімності, ми вважаємо це можна зробити, повідомивши досі страждаючих алкоголіків та тих, хто може бути зацікавлена їх проблема, власний досвід як людей, так і людей Учасників у навчанні жити без алкоголю. Ми вважаємо, що наш досвід повинен бути доступним для всіх, хто висловлює щирий інтерес. Далі ми віримо, що всі наші зусилля в цій галузі повинні завжди відображають нашу вдячність за дар тверезості та нашу свідомість, яку багато хто ззовні А.А., – однаково переймаються серйозною проблемою алкоголізму.

Як наш співзасновник, Білл В., написав:

«Публічна інформація має багато форм – простий знак про місце зустрічі якби промовляє “А.А. зустріч сьогодні ввечері”; “перелік зібрань у місцевих довідниках”; “розповсюдження А.А. літератури”; “радіо та телевізійні шоу з використанням складних засобів масової інформації”, “прийоми”(мається на увазі спільні зустрічі, круглі столи, обговорення — за для представлення досвіду АА).
Незалежно від форми, все зводиться для “одного пияка, який несе повідомлення до іншого пияка, чи то через особистий контакт, чи через використання третьї сторони та ЗМІ».

Потреби та досвід людей у вашій власній місцевості, великих чи малих, міських чи сільських, – що ви можете зробити. Наведені нижче пропозиції – це саме те, що пропонує ровинути ваше мислення про те, як найкраще працювати над “донесенням ідей”.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО П.І.

Для груп у невеликих громадах, де немає Комітету з питань громадської інформації, можна взяти участь невелика картка або аркуш паперу, що містять назву вашої групи, місце зустрічі, час, зателефонувати по телефону і доставити до одного або декількох із таких пунктів як: поліцейські відділення, тюрми, СІЗО; лікарні; клініки; лікарі; члени духовенства; церкви; соціальні служби та організації, осередки охоронни здоров’я чи інші агентства; великі фірми; та інші.

У великих міських районах список зустрічей може бути розповсюджений разом із центральною чи міжгруповою групами адреса офісу, номер телефону та адреса веб-сайту. Ви також можете взяти з собою відповідні брошури А.А. чи випуск часопису “Джерело”. Наприклад, “Група A.A. – там де все починається”- це корисна брошура. “Якщо ви професіонал … “,” Духовенству про А.А. “,” Це А.А., “А.А. та збройні сили”, “Як розуміти анонімність”, а також службовий фрагмент “Інформація про анонімних алкоголіків” всі надають корисну інформацію.

Більшість груп усвідомлює, що алкоголіки не можуть приїхати до А.А. на допомогу, якщо вони не знають, де ми.

Використання багатьох запропонованих методів, починаючи від особистого контакту до оголошень про державну службу на радіо та телебаченні (мається на увазі УЦО, міські або регіональні структури), подаєють інформацію грипи А.А. чи члени А.А., звичайно в рамках Одинадцятої Традиції. Іноді невеликий знак, що говорить “А.А. проводить зустріч сьогодні ввечері» на дверях місця зустрічі – вказує шлях. І з найдавніших днів А.А., радіоповіщення та малі газетні повідомлення А.А. зустрічі були використані для залучення алкоголіків, які потребують допомоги.

Зв’язок з громадською інформацією

Представники групової публічної інформації (P.I.) зазвичай працюють з місцевою міжгрупою (центральною офіс), район або область P.I. комітет по виконанню А.А. повідомлення локально. Вони періодично інформувати своїх домашніх груп про місцеву діяльність та може домовитись про участь у групових волонтерів Р.І. програми, на запрошення школи, підприємства, правоохоронні органи та інші організації, зацікавлені в А.А. які мають відношення до проблеми алкоголізм.

0 19
Posted in Із за-кордону Галерея ЗМІ Тексти АА Читальня

Архів АА в США

Сьогодні я мав змогу завітати до вашого GSO. (це було до карантину)
Все було стандартно, як і в будь-якому офісі. Якісь зміни, нові люди, перестановки і т.д. Але мою увагу привернула кімната Архіву АА.
Там я помітив дуже цікаві речі, які несуть у собі інформацію про розвиток та становлення нашої Спільноти.
У поле мого зору потрапили великі книги із копіями публікацій у пресі про АА. Це як один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
Ці величезні альбоми свідчать про активність груп АА чи Інтергруп АА у різних містах та штатах.
Кожен альбом це вирізки газетних статей терміном 3 – 5 років, вирізки публікаційі.
Ці величезні альбоми говорять мені про те, що регіональні групи АА чи комітети АА приблизно один раз у місяць подавали до газет інформацію про АА. Офіс самостійно цього не міг би зробити, це не реально… Іншими словами, до цього приклали свою ініціативу сотні людей, а може й тисячі. Люди потратили час, а може й кошти на реалізацію свого 12-го Кроку. Ці люди писали своє бачення у подачі інформації, скоріш за все – не один раз дискутували… помилялися, сподіваюся і визнавали свої помилки… – А в замін вони пересвідчилися в дії те відчуття яке приховане за фразою “Духовного пробудження”.
Духовне пробудження, – як я це розумію, – це впевненість у власних діях, відсутність сорому за минуле, відсутність почуття провини за минуле, це рішучість, відвага та щирість у спілкуванні. Це як тест на комунікацію із оточуючим світом із відновленими власними емоціями та відчуттями. Це чіткість та щирість у викладенні інформації. Це приборкання власного его, щоб при усіх цих зустрічах, розмовах та дискусіях – не претендувати на визнання, похвалу чи винагороду, у той же час – не злетіти емоційно від власних успіхів чи похвал…
Це досягнення поставлених цілей та завдань.
І як завершальний етап – це все треба було зібрати, погрупувати згідно до дати публікацій – посортувати, замовити альбоми, наклеїти… щоб інші могли побачити цей шлях, шлях помилок та успіхів наших попередників.
І про це написано аж у 12-му Кроці, мабуть для того, щоб ретельно опрацювати усі попередні Одинадцять.
12-ий Крок нам говорить: “Досягнувши духовного пробудження у реалізації цих Кроків, ми намагалися донести суть наших ідей до інших алкоголіків та застосовувати їх у всіх наших справах”…
Мабуть в Україні також це можливо, все що для цього потрібно – це відчути “Духовне пробудження”…
Повторюю що – Подача інформації у пресі – це один із шляхів реалізації 12-го Кроку.
На моє запитання “скільки було опубліковано газетних статей? – у відповідь була мила посмішка… – Порахувати це не можливо.”
P.C.:
В Україні усі тикають пальцем на Америку, що в Америці – 66 345 групи АА !!! – а в Україні – 130…
– A скільки ваша група АА – дала про себе інформацію?
– Чи опублікувала статтю?

0 23
Posted in Із за-кордону ЗМІ Тексти АА Форум Читальня

2020 Міжнародна Конвенція (віртуальна версія)

Лозунг:
Любов і толерантність – це наш кодекс”

Віртуальна конвенція АА ! (англійською)

  • Запрошення від голови Ради загальної служби А.А.
  • Детройтський вітальний комітет у Детройті
  • Історія А.А. (історичні відео)
  • Олдтаймери (особи з великим терміном тверезості від 1957р.)
  • Друзі А.А.
  • Павільйони з інформаційнийми повідомленнями
  • 40-мільйонна копія книги А.А.
  • Екскурс у минулі міжнародні конвенції
  • G.S.O. Архіви
  • Часопис АА Grapevine (Виноградна лоза / La Viña)
  • Парад прапорів
  • Заключне повідомлення
  • Наступна Конвенція запланована 2025 року у Ванкувері
0 114
Posted in ЗМІ ЗМІ про АА Події в Україні

Офіційні представники

Офіційні представники А.А. в Україні:

Український Центр Обслуговування А.A.:
116 кор. 1, вул. Героїв АТО,
м. Полтава. Україна, 36023.

Тел.:
+38 096 527-87-52
+38 099 928-93-78
+38 093 573-03-55

E-mail: aa.ua.gso@gmail.com
www.aa.org.ua

Західний регіон А.А.:

контактні телефони Львівського АА
Тел.:
+38 067 788-35-34
+38 063 223-94-72
+38 095 043-21-00

E-mail: info@aa-zakhid.org.ua
http://aa-zakhid.org.ua/

Posted in ЗМІ про АА

Соціальна реклама на радіо

Прослухати соціальну рекламу (33 секунди)