
Я все знаю
Все знаю, але нічого не діє. Програма АА … Як таке може бути?…
Ну хто-хто а я, це дуже добре знаю. Вже кілька років я відвідую збори АА, читаю на зібраннях кроки та традиції. Це все видається просте та зрозуміле. Але чи насправді?…
Наприклад часто я маю такі переконання та відчуття, що роблю щось добре та корисне, що маю рацію і досягнув те що хотів. Тільки для чого моє самопочуття є погане? Чому відчуваю неспокій?
В чому маю несмак, і чому маю бажання виправдовувати свої переконання (рації). Чи мої переконання насправді приносять мені користь?… Ні?… Але, якщо я маю рацію!… І звідкіля ці сумніви?…
Я почув від свого спонсора: “Нашим завданням є постійне виконання волі Бога, і служіння іншій людині”. Першу частину цієї фрази я розумію, тільки як часто мені важко прочитати волю Бога відносно мене… І як часто, абсолютно несвідомо, комбінуючи, використовую це для себе. Хоча останнім часом мені вже трохи легше з тим. Що-раз частіше погоджуюся зі світом. Але служіння іншій людині? Але так, я можу допомагати іншим, нести послання. Бути услужним, якщо це мені відповідає, якщо я цього хочу, якщо маю час, якщо когось люблю, якщо маю з цього відповідну користь… , якщо маю рацію… останнім часом я злюся, тому що хтось зробив щось, в моєму домі, без моєї згоди і що це мені не відповідає. Це ж я був правий та мав 100% рацію і розповів її.
Тільки звідки цей несмак?… Звідки у мене неспокій, і ця тягуче-густа, туманна атмосфера поміж нами? Хмм, – служіння іншій людині?…
Одного вечора, коли на зібрання прийшов новачок із дуже складною історією, – спонсор мені сказав: “Задумайся, як у цій, власне у цій ситуації, можеш служити іншій людині?”… “У цій також? – перепитав я. “Так!…у кожній ситуації!”. Але ж як?…, У мене все по-іншому у мене аргументи…
Спонсор наголосив – “задумайся”! “А чи можеш відпустити свої аргументи в ім’я служіння іншій людині?… Чи твої аргументи є насправді такими важливими відносно спільних дій за для добра інших?… Якщо відійдеш від своїх рацій, тоді можливо атмосфера поміж вами буде краща.”
Марек
03-08-2002