
Важливість безкорисного служіння… або таємничий “Хтось”
Товариство або Спільнота – у своїх значеннях розуміється: що це об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою (цілями) та інтересами.
Усі учасники АА можуть бути корисними для АА і отримувати від цього задоволення та гордість від тверезості.
Кожен, без винятків…
Нагадаю, що ми виздоровлюємо з досвіду попередників. Людей, які на власному досвіді пройшли цей шлях, та збирали у історичну та тематичну послідовність свій досвід одужання. Описали його та зробили доступним для усіх, хто цього потребує.
А до того, як ми дізналися про Спільноту АА, про Програму, про історії виздоровлення, – “хтось” і не один, – написав свій досвід, інший “хтось” відредагував, ще інший “хтось” відкоригував, а потім ще один “хтось” звернувся до типографії та видрукував книгу Анонімні Алкоголіки. А вже наступний “хтось” , так-так наступний “хтось”- зібрав кошти з учасників АА та доклав ще своїх щоб винайняти перекладача українською.
Потім “хтось” заплатив кошти та замовив типографський друк. Інший “хтось” зберігав ці книги в якомусь складі, і за це теж треба було заплатити. Ще інший “хтось” переслав книги в Україну, А ще інший “хтось” приніс на зібрання книгу Анонімні Алкоголіки українською….
Книга сама не впала “з неба”. Так само як і інформаційні буклети.
А ще інший “хтось” – розмістив статтю в газеті. А ще зовсім інший “хтось” – купив вже готові брошури та приніс у наркологію.
Це все робили учасники АА, жертвуючи власний час та власні кошти.
І прийшовши на зібрання АА, будь-хто може цим скористатися, щось почитати, обговорити, відкрити щось нового для себе. Щось, що потрібно для налагодження гармонії в душі, щось для сприйняття себе у цьому гамірному світі, наприклад “що він не один”.
І так працює Спільнота АА. Ми творимо нашу історію. Своїми діями, своїми добровільними внесками, своїми пропозиціями та своєю участю у донесенні ідей, алкоголіку, який все ще страждає…
Одна з нагальних тем: “Створення Архіву АА України”. На жаль, не усі розуміють важливість Архіву АА. Я говорив з різними людьми з різних міст України. Але далі розмов діло не пішло.
З найкращими побажаннями
Дідусь Тарасик.
д.т. 23.10.94