Міфи і правда про алкоголь і про Анонімних Алкоголіків
Міф: Я поганий, слабовільний людина, тому що я п’ю.
Правда: Алкоголізм – це хвороба, а не моральний недолік. Як і більшість інших хвороб, таких як захворювання серця, діабет і рак, він може вразити будь-кого. Захворювання на алкоголізм невиліковно. Його можна тільки призупинити. Ми не приймаємо ліків, щоб призупинити цю хворобу. Замість цього ми ходимо на збори груп АА.
Міф: Я знаю, у мене є проблема. Але я можу сам впоратися з цим завданням.
Правда: Алкоголізм – прогресуюча хвороба, тобто якщо алкоголік продовжує пити, то хвороба прогресуватиме і загальний стан буде ставати все гірше і гірше.
Міф: Але я можу випити один раз і на цьому поставити крапку.
Правда: Всі ми можемо випити тільки один раз і не пити більше в цей вечір або на наступний день. Але якщо ми хворі на цю недугу, то в кінці кінців, через тиждень, місяць або рік, ми станемо знову пити надмірно. Навіть сама по собі спроба якось регулювати споживаний алкоголь є ознакою якихось проблем.
Міф: Я не алкоголік тому, що не можу багато пити: мені стає погано.
Правда: У брошурі «Молодь і АА» є розповіді про молодих людей, які продовжували пити, не дивлячись на те, що їх шлунки не витримували алкоголю. Вони стали алкоголіками.
Міф: Я не алкоголік тому, що можу багато випити: мені ніколи не буває погано.
Правда: У брошурі «Молодь і АА» є розповіді про молодих людей, які здатні були випити дуже багато. Вони теж стали алкоголіками.
Міф: Якщо вечірка вдалася на славу, то, природно, ніхто нічого не пам’ятає.
Правда: У більшості людей, коли вони випивають, не буває прогалин в пам’яті. Ці прогалини, що не дозволяють згадати, куди ми ходили, що говорили і робили, називаються провалами в пам’яті. Провали в пам’яті – ненормальне явище, вважається ознакою алкоголізму.
Міф: АА – доля опустилися людей і людей похилого віку!
Правда: Алкоголізм як хвороба вражає людей будь-якого віку, національностей і рівнів матеріального забезпечення. Більшість алкоголіків – це представники основних верств суспільства.
Міф: В АА все життя вас будуть вчити не пити.
Правда: У АА ми не клянемося кинути пити назавжди. Ми не відчуваємо себе шестимісячним стриманістю. Ми не беремо зобов’язання на рік. Ми просто уникаємо випивки, черговий випивки саме сьогодні, тобто по одному дню кожен раз. Хто знає, що буде завтра?
Міф: В АА діють правила і розпорядок, мені будуть говорити, що я повинен робити. Я ніколи не ліз у всякі спільноти. Ні, ні за що!
Правда: Для того щоб вступити в АА, все, що нам треба було зробити – це вирішити, що ми хочемо стати членами цього Товариства. Не треба підписувати ніяких форм, або платити внески. Нам сказали: «Єдина вимога до вступників – це бажання кинути пити.» І в АА немає таких слів, як «повинен», «зобов’язаний». Тут люди дають поради, як по їх власного досвіду можна залишатися тверезими. Їх поради були для нас як дорожні карти – вони вказували, як дістатися до нового життя.
Міф: АА – це релігійна організація.
Правда: Деякі з нас, членів АА, переконано вірять, інші зовсім не вірять в Бога, багато хто все ще в роздумі і пошуку. Але ми всі єдині в думці, що наші минулі методи вирішення проблем нам не допомогли.
Міф: Членів АА постійно тягне до випивки. Це жалюгідні, дратівливі люди.
Правда: Більшість з нас вважають, що нам в АА без випивки дуже добре. Вперше, за цілу вічність ми виявляємо, що можемо сміятися і жартувати. Ми знайшли людей, які нас розуміють!
