У приватних розмовах часто чую що “йде ротація і не має ким замінити”.
– І кілька осіб мене просили написати свою думку
Я розумію що не на часі, зараз мене шапками закидають – але…
Отже:
Беремо ситуацію станом на кінець 2019 року, ще до Потрясінь.
З історії знаємо що усі основні принципи а саме: Кроки, Традиції та Концепції були затверджені на світовій Конвенції 1951р.
З історичної довідки відомо що на той час АА налічувало біля 100 тис. Активних членів АА та більше 3,5 тис. груп… це легко перевірити зайшовши на сайт GSO. (хоча я додам скрін №2 із статистикою нижче)
Білл В. та інші розуміли що потрібні зміни, що прийшло нове покоління, все ж таки 16 років минуло від моменту започаткування. І нове покоління у багатьох моментах буде справлятися краще а ніж вони. Але, як нам відомо з тої ж історії структури АА складали люди з інтелігенції які були освідчені та грамотні у своїх галузях і було з кого обирати – 100 000 Активних учасників АА…
Аналогічна ситуація була в Польщі, там директором БСК був чоловік на ім’я Богдан, здається три терміни…
Головним редактором Zdroj – 17 років була дружина Вітека (Вітек це саме той чоловік який сприяв зародженню АА у м.Львові). Але мова про неї, – вона змогла розвинути журнал до що-місячного виходу в обємі 1000 шт. який розкуповують незважаючи на конкуренцію – 7 аналогічних видань!!!
Взагалі заглядаючи в історію розвитку АА Польщі, то вони були на постійному зв’язку з Британцями та Американцями – але будували свою структуру зважено та послідовно.
Братанці приїжджали та робили Семінари для поляків. Навіть свого часу підтримували офіс АА Польщі – фінансово… Тому й спонсор мого спонсора шотландець…
Але повернімося до справ в Україні.
Це не складно самостійно порахувати.
В Україні реально приблизно 100 груп АА ( враховуючи той факт, що одні й ті ж люди ходять на різні зібрання АА) – всього приблизно 1000-1200 осіб.
З інтернет-опитування 2021р. – приблизно 60% анкетованих – це особи до 3-х років в АА…
Принцип ротації хороша річ – але не на часі для України.
Якщо після 1951р., – у світі кількість членів АА та груп АА пропорційно що-року зростала (див.додаток), – то в Україні відбувся процес усунення та підміни понять, що в загальному привело до відсутності розвитку – відповідно до занепаду… таке собі виживання…
Групи АА – працюють. Та Спонсорство стало в моді а от прогресуючої Спільноти АА як такої – немає. В Україні немає Спільноти яка розвивається та кількісно збільшується. (скрін №1)
І прошу не ображатися – це констатація факту… тому що при любому прогресивному розкладі ситуації в Україні мало б бути до 2019р. – щонайменше 200-250 груп АА. Маючи в наявності вже масу перекладеної літератури та космічні можливості за допомогою Інтернету.
І пишу я це – не для того, щоб «по-умнічати» – а для того, що немає кому цю тему озвучити. Та й конфліктувати з ветеранами на моєму прикладі та розповсюджених чутках – теж не хочеться, я розумію. Хоча в приватних розмовах ця тема звучить не раз… А прийняті правила вашими попередниками – як показує історія за останні 10 років – безперспективні.
А скоро війна закінчиться – і я припускаю що потребуючих в АА стане багато.
А дієві люди Вашими попередниками егоїстично – відкинуті. І мова не про мене, я далеко, але є наприклад Михайло А. та багаторічний директор Андрій П. з Києва, Володимир П. – з Полтави, чи Олександр з Луцька, – та багато інших. – вони як і я – просто споглядають здалеку на все і тихенько сумують що не можуть допомогти, час від часу обмінюючись думками… хоча, мені подумалося що можливо ви й гадки не маєте хто ці люди… їх термін тверезості, їх історії служіння і т.д….
Ротація в АА України, – чомусь? – не сприяє розвитку та прогресу для Спільноти АА загалом… і вислів “На то Божа Воля” – у даній ситуації – відмазка від відповідальності та виправдання бездіяльності ховаючись за “колективну свідомість”… – якщо б так чинили в свій час (1934 – 1951) Білл В. та др.Боб, чи Ініціатори у Британії та Польщі – я впевнений на 100% що Програми АА не було б у тому вигляді яку ми отримали безкоштовно!
Декотрі з вас мені говорять що немає чого АА України прирівнювати до АА Польщі… – ну ок, – навіть якщо й так – тоді все треба робити по-своєму в тому числі і принцип ротації повинен бути ситуативним. Обирати нових на головування у Комітетах а ті хто завершив служіння – не мають права відмовити їм у допомозі.
Це теж саме спонсорство, але тепер у служінні.
Як на мене – все розпочалося із викривленого розуміння визначення під словом ” ротація “. Ротація – це теж саме “Спонсорство” але тепер у служінні Спільноті АА. Допомагати новообраним у донесенні ідей! – а не йти на “пенсію”, і співати один одному дифірамби”.
Я говорю допомагати. Мовчки. Не керувати. Не забороняти. А допомагати у здійсненні того чи іншого проекту.
З покорою допомагати новообраному головуючому. Якому делегували повноваження бути ведучим\головуючим у кожній ланці структури чи Комітеті.
І тут власне можна побачити всю сутність власного Его, та безліч недоопрацювань у 5-колі проходження Кроків.
Наприклад є структури\комітети АА де просто люди змінюються позиціями. Якщо було їх 4-5 осіб, вони просто переобирають Головного – але комітет й надалі залишається дієвим. І якщо з’являється новенький до служіння – вони ним не керують, – а слухають його та допомагають розвинути його особистість у його напрямку бути корисному для групи АА та Спільноти АА загалом. Надати інформацію як було раніше у даному служінні. Пошукати додаткову інформацію або людей які новачку можуть допомогти.
І як на мій погляд – основним завданням мало б бути зберегти дієвість тої чи іншої структури – навіть в обмеженому складі, але завжди можна залучати волонтерів, які в свою чергу не є членами структур.
Без образ.
Відповідно логічне запитання до кожного:
– Де б був кожен з вас сьогодні?
Якщо б свого часу активні члени Українського АА, не були б активними у своєму служінні?
Так само й теперішня генерація – мала б бути активними, щоб прийшли наступні… яких ми не знаємо…
А у кожному місті завжди були активні люди та групи… хочеться сподіватися що так і є. Просто з ними потрібно про це говорити.
З надією на розуміння.
Тарас – алкоголік.
P.S. – а те, що мене публічно видаляють з чатів та пліткують про мене – розповсюджуючи наклепи та маніпулюючи термінологією – лише залякує новоприбулих та й вже протверезівших! Нікому ж не хочеться бути “декласифікованим”… нікому не хочеться потрапити “під прес” – ветеранів АА…
Мені пишуть у приват “я б тебе добавив але боюся що скажуть”
Тому молоді й не хочуть брати ініціативу… а ті хто хто протверезів, – отримали своє протверезіння – та й гайда займатися своїми справами… бо в АА “ветерани” вирішують хто може бути в групі а хто ні. Що можна говорити а що категорично заборонено… Бо “ветерани” можуть пліткувати та розповсюджувати чутки… – чим більше перетворюють сьогоднішнє АА на сектантське угрупування…. – як кажуть хто з нас – не помиляться…
… а мені пригадався час, коли УЦО був у Києві. І секретарем тоді була Лариса Михайлівна(вона вже у кращому світі).
Старша жінка, на пенсії, слабенько користувалася комп’ютером – але вона завжди була на місці.
Завжди брала слухавку телефону. Завжди записувала кожну інформацію яка їй поступала та не ховала у шухлядку – а знала кому та чи інша інформація більш придатна. Вона добре знала з ким поділитися та кому передати інформацію. Вона мала три зошита і в кожній була колонка – кому вона переадресувала інформацію. І коли було робоче зібрання, у другій частині вона озвучувала основні питання та пропозиції а також кому передала інформацію. І ми вже могли самостійно далі комунікувати по поступлених питання. І в любий час, можна було зателефонувати на дротовий телефон офісу і дізнатися хто що робить і з ким можна контактувати з тих чи інших питань.
І навіть якийсь час вона була редактором Джерело. А ми усі, намагалися їй допомогти та надавати інформацію у сприйнятному виді.