
ДУХОВНЕ ЖИТТЯ – це життя за новими принципами, спрямованими на порятунок від власного егоїзму. Як написано в книзі: «Духовне життя – це не теорія, треба жити духовним життям», а це означає – жити за принципами нового життя і перестати жити паразитом, що думає лише про себе. При цьому молитва, медитація (розважання), служіння (бути корисним для групи виконувати певні службові функції) та допомога іншим – це лише деякі з принципів, рекомендованих програмою для використання.
У Книзі для мене написано: «Ми маємо змінити своє життя таким чином, щоб зробити його максимально корисним Богові та оточуючим». «Все наше життя залежить від постійної турботи про інших і від того, якою мірою ми їм корисні», «Набагато важливіше те, що ми тепер маємо демонструвати ці принципи на роботі, у сім’ї, у Спільноті, та й взагалі у всіх своїх справах».
Тобто результати мого подальшого життя (вирішення проблем), залежатимуть від того, як я застосовуватиму принципи в житті. Від постійної турботи про інших, від того, в якій мірі я можу це робити. Цілком очевидно, що ступінь моєї корисності безпосередньо залежатиме від наявності нового життєвого досвіду. І я мушу ділитися у групі досвідом, силою та надіями, – успішного вирішення проблем у своєму новому житті.
ДУХОВНИЙ ДОСВІД – це досвід вирішення життєвих проблем (у тому числі й проблеми алкоголізму) шляхом застосування нових духовних принципів у різних життєвих проблемах та ситуаціях. Життя або духовне пробудження за новими принципами призводить до появи усвідомлення присутності якоїсь ВС (Бога). У цій програмі уявлення про ВС (Бозі) досягається не знаннями про неї, а практичними діями щодо освоєння та застосування нових принципів.
ДУХОВНЕ ЗРОСТАННЯ – процес освоєння та застосування нових принципів, що призводить до нового духовного досвіду та духовного пробудження.
ДУХОВНЕ ПРОБУДЖЕННЯ – це усвідомлення присутності у своєму житті Вищої Сили (Бога).