Насмілюся зауважити, що нерідко «групова свідомість» йде хибним шляхом.
Досить часто, групи пiдпорядковуючись лягають пiд “авторитетів”, бо так дуже зручно – не має оcобистої вiдповiдaльностi, й можна цим користуватись, нiчого не вкладаючи…. бо “лінь”… звiсно, що це добре не закiнчується, але можна ж перейти в iншу групу з iншою бiльш менш сильнiшою груповою свiдомiстю. I так може бути до безконечності….
Ніби все ок, проводяться робочі зібрання та проводяться відкриті голосування – але все одно перевага надається або крикливому або одному з «авторитетів»…
Справжній вираз «групової свідомості» – може бути в тих групах АА – у яких задіяні люди у всіх службових комітетах. У тих групах де відбувається чітка координація між комітетами по донесенню наших ідей. У тих групах де налагоджена співпраця з не-алкоголіками, міліція, наркологія, священники, соціальні служби і т.д.
У тих групах де регулярно проводяться робочі зібрання, семінари, та передача повноважень.
Все решта це самообман.
P.S. А у вашому районі усі знають про групу АА? Чи мають інформаційні стенди та буклети?
Єдина мета АА:
П’ята традиція: У кожної групи є лише одна головна мета – нести своє послання до алкоголіка, який все ще страждає.
«Існують ті, хто передрікає, що АА може стати новим провідником духовного пробудження у всьому світі. Коли так говорять наші друзі, вони це роблять великодушно і щиро. Але ми в АА мусимо задуматися, що така честь і таке пророцтво можуть бути міцним напоєм випробовування для більшості з нас, тобто, якщо ми дійсно дійшли до віри, що це є справжньою метою АА, і якщо ми розпочали поводитися відповідно.
Тому наше Товариство буде розсудливо залишатися вірним своїй єдиній меті: доносити своє послання до алкоголіка, який все ще страждає. Будемо протистояти гордовитому припущенню про те, якщо Бог дозволяє добре справлятися з чимось одним, ми призначені бути руслом рятівної благодаті для будь кого».
Білл В., співзасновник АА, 1955 рік
Домашня група АА
Традиційно, більшість членів АА протягом років виявили важливість того, щоб належати до однієї групи, яку вони називають «домашньою». Це група, у якій вони беруть обов’язки по служінню і намагаються підтримувати дружні стосунки. І хоча всі члени АА, зазвичай, бажані на всіх групах і почуваються «як вдома» на будь-яких з цих зборів, концепція «домашньої групи» й досі залишається найміцнішим зв’язком між членом АА і Товариством.
З членством набувається право голосувати з питань, що можуть впливати на групу, і можуть також впливати на Спільноту АА у цілому – процес, що створює наріжний камінь структури обслуговування АА. Так як і у всіх справах групової свідомості, кожний член АА має один голос, і це голосування, в ідеальному випадку, відбувається у домашній групі.
З роками сама сутність сили АА залишилася у нашій домашній групі, яка для багатьох членів стає продовженням наших родин. Зазнавши ізоляції через наше пиття, ми знаходимо у своїй домашній групі міцну і тривалу систему опори, друзів, і, дуже часто, спонсора. Також через роботу групи ми засвоюємо з перших рук, як «ставити принципи перед особистостями» в інтересах передання послання АА.
Говорячи про свою домашню групу, одна з членів АА, каже: «Частка мене самої проявляється на зборах моєї рідної групи: привітання новачків на вході і доступність для них – це не тільки для них, але і для мене самої дуже важливо. Мої друзі серед членів групи – люди, які знають мене, вислуховують мене і скеровують, коли я відхиляюся у своїх думках та діях. Вони пропонують мені свій досвід, силу та любов Спільноти АА, що допомагає мені у донесенні наших ідей до алкоголіка, який все ще страждає».
