«Одинаки»-АА
У 1947 р. Капітан Джек (який і досі так і залишився відомий під цим ім’ям) зайшов до Центрального бюро з обслуговування АА в Нью-Йорку (G.S.O.), щоб поговорити з засновником АА Біллом Вілсоном. Будучи моряком, який багато часу проводить у плаванні, Джек не мав можливості ходити на збори і хвилювався про те, що йому важко підтримуватиме свою тверезість. Отримана ним на той час порада була така: читай і пиши. Для читання він мав Велику Книгу, а писати листи йому порадили на адресу Центрального Бюро з обслуговування АА. Капітан Джек послухався цієї поради і не тільки сам читав Велику Книгу АА, але й почав розповсюджувати екземпляри цієї книги у всіх портах, в які його закидала доля.
А його листування з жінкою із G.S.O. стала лише початком його великих контактів поштою яка відбувається і з іншими алкоголіками. Його листи іншим морякам започаткували рух АА «інтернаціоналісти – міжнародники» (їх назвали так тому, що вони перетинали міжнародні води та заходили в іноземні порти), який став частиною процесу поширення ідей Анонімних Алкоголіків за межами США та Канади.
До середини 50-х років рух АА поширився серед моряків, що кочують, так широко, що капітан Джек вже фізично не міг відповідати на всі листи персонально. Тоді було прийнято рішення, що цю гігантську роботу візьме на себе G.S.O.
Саме тоді і було проведено перші збори АА з листування. Рух отримав назву «Мандрівний Робін» і, після того як це ім’я було схвалено, з’явився бюлетень, що складається з уривків листів, у яких члени цих зборів ділилися своїми міркуваннями та досвідом роботи у програмі Анонімних Алкоголіків. Далі сталося те, що й мало статися. Моряки «міжнародники» рознесли інформацію по всьому світу, і безліч одиноких алкоголіків з різних країн почали надсилати листи до G.S.O. У середині 70-х років «Мандрівний Робін» перейменували на «Loners – Internationalist Meeting» або скорочено – LIM (Збори одинаків-інтернаціоналістів), в якому також стали публікувати уривки з листів анонімних алкоголіків «одинаків». Серед них виділилися «домашні» (homers), тобто ті, що мешкали постійно вдома, але підтримували контакти з моряками-інтернаціоналістами через LIM. Зрештою, у русі з’явилися і свої самотні наставники («спонсори»). Останні були членами АА, що відвідували звичайні збори у групах, але бажали б розширити своє коло спілкування у Товаристві за допомогою листування.
У різних регіонах світу G.S.O. представлено через місцеві центри з обслуговування АА. Тож не дивно, що ідея знайшла підтримку і в інших країнах. У Мексиці система АА з листування з’явилася іспанською мовою під назвою Solitarios («Одинаки»). Власний рух АА з листування виник і в Австралії, де багато ферм і населені пункти віддалені один від одного на сотні кілометрів. Слід зазначити, що член АА з будь-якої іншої країни також запрошується взяти участь у всіх цих зібраннях АА.
